Таблиця 3.

Основні види аудиту та супутніх послуг [24, 40-44]

№ пор. | Аудит | Цілі

національний | міжнародний

1 | 2 | 3 | 4

1 | Аудит
(ННА 1) | Audit | Висловлення думки про відповідність фінансової звітності в усіх матеріальних аспектах вимогам щодо підготовки і подання її

1.2 | Аудит підприємств у разі зміни власників | Due diligence | Те саме

1.3 | Аудит за пе-рі-од, менший від року | Audit of interim financial statements | Те саме, тільки період, що досліджується, менший від року (як правило, квартал, півріччя)

2 | Оглядова перевірка (ННА1) | Review
(ISA 910) | Надання аудиторові можливості встановити відсутність негативних фактів, які приводять його до висновку про неправдивість інформації, отриманої на підставі прийнятої облікової політики.

1 | 2 | 3 | 4

Все негативне, що потрапляє до аудитора, розцінюється ним як те, що фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах не відповідає встановленим правилам її підготовки

3 | Операційна перевірка (ННА1) | Agreed-upon procedures (ISA 920) | Проведення процедури перевірки з окремих питань, щодо яких є домовленість з клієнтом. Одержувачі такого звіту повинні скласти власні висновки з окремих питань на підставі виконаних аудитором процедур перевірки

4 | Компіляція (ННА 1) | Compilations (ISA 930) (Restatement procedures) | У цьому разі не вимагається отримання аудиторських доказів щодо інформації. Як правило, така робота передбачає скорочений обсяг деталізації даних та складання зрозумілих таблиць і фінансової звітності

Принципи аудиту (в ННА 2 – вимоги) визначають його основи і поділяються на етичні та методологічні. Види, зміст, зіставлення етичних, професійних і методологічних вимог (згідно з ННА їх п'ять), додержання яких вимагається при проведенні аудиту, подано у табл. 3.2.

Таблиця 3.

Етичні і методологічні принципи аудиту [24, 40-44]

№ пор. | Аудит

національний | міжнародний

1 | Незалежність | Independence | Юридична і фактична незалежність щодо підприємства, яке перевіряється

2 | Доброзич-ливість | Integrity | Прямота, чесність і відвертість

3 | Об'єктивність | Objectivity | Неупереджене ставлення до підприємства, яке перевіряється

4 | Компетент-ність | Professional competence and due care | Відповідні освіта і досвід за фахом

Обґрунтованість вибору методики й техніки аудиту в кожному конкретному випадку

Старанність (due care)

5 | Конфіден-ційність | Confidentiality | Не розкривати інформацію третій стороні без дозволу клієнта

У міжнародних і національних нормативах (а саме в ISA та ННА) визначено одинадцять основних принципів: 1) планування аудиту; 2) обґрунтованість оцінки значущості аудиторських доказів, а також систем внутрішнього контролю; 3) доцільність вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості і достовірності; 4) додержання методики оцінки ризику та вибіркової перевірки даних; 5) аналіз інформації та формування висновків; 6) відповідальність за зроблений висновок; 7) додержання порядку документального оформлення; 8) взаємодія аудиторів; 9) обґрунтування використання результатів роботи іншого аудитора або фахівця іншої галузі; 10) повне інформування клієнта; 11) контроль якості роботи аудитора.

Розглянемо докладніше кожний з цих принципів.

Планування аудиту (ISA 300; ННА 2 і 9). Відповідно до ННА 9 "Планування аудиту" планування – це вироблення головної стратегії та конкретних підходів до очікуваних характеру, періоду і часу проведення аудиту. Метою планування є звернення уваги аудитора на найважливіші напрями аудиту, організація роботи і нагляд за роботою асистентів; координація роботи аудиторів та інших фахівців.

Процес планування передбачає три етапи:

1. Попереднє планування аудиту, під час якого, як правило, вивчають наявність і стан бухгалтерської документації за допомогою спеціальних тестів (таблиці запитань), а також попередньо оцінюють системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою визначення рівня властивого ризику та ризику внутрішнього контролю.

2. Підготовка і складання загального плану аудиту (overall audit plan).

3. Підготовка і складання програми аудиту (audit program) дають змогу встановити цілі для кожної ділянки роботи, зміст, час і обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану аудиту; є інструктивним матеріалом для асистентів, залучених до аудиту, і засобом контролю та запису відповідного виконання робіт [24, 40-44].

Обґрунтованість оцінки значущості аудиторських доказів, а також систем внутрішнього контролю (ISA 500; ННА 2, 12 і 14). Аудиторські докази (audit evidence) означають інформацію, отриману аудитором для формування умовиводів, на яких ґрунтується аудиторський висновок. Аудиторські докази охоплюють первинні документи і бухгалтерські записи, які є основоположними для фінансової звітності, а також підтверджуючу інформацію з інших джерел. Визначення терміна "значущість" в ННА не наведено, але зазначається, що "при одержанні аудиторських доказів процедурами перевірки на суттєвість (substantive procedures) аудитор повинен оцінити розмір достатності та належності аудиторських доказів, одержаних шляхом таких процедур, разом з будь-якими даними, одержаними в результаті тестів систем контролю (tests of control) для обґрунтування тверджень фінансової звітності" (ННА 14). При цьому під достатністю (sufficiency) слід розуміти кількість, а під належністю (appropriateness) – якість. В ННА 14 зазначено про такі фактори достатності та належності, як: характер та розмір ризику на рівні фінансової звітності, залишків по рахунку чи класу операцій; характер систем обліку та внутрішнього контролю і оцінка ризиків контролю (control risk); суттєвість (materiality) питань, які вивчаються і розглядаються; досвід, набутий упродовж попередніх аудиторських перевірок; результати аудиторських процедур із зазначенням можливих випадків шахрайства або помилок; джерела та надійність наявної інформації (розташовані за джерелами у порядку збільшення надійності: з внутрішніх джерел; із зовнішніх джерел; одержані безпосередньо аудитором; у формі документів чи письмових подань).

Доцільність вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості та достовірності (ISA 500; ННА 2 і 11). Принцип доцільності