1) перевірка (inspection) передбачає перевірку (зіставлення) записів і первинних документів (тобто на відповідність первинних документів (source documents) обліковим записам у журналах (journal), Головній книзі (General ledger) і сумам відповідних статей або твердженням фінансової звітності (financial statements)), а також перевірку наявності матеріальних активів (інвентаризація – physical count);

2) спостереження (observation);

3) опитування (inquiry) – пошук інформації обізнаних осіб всередині і за межами підприємства;

4) підтвердження (confirmation) – отримання від контрагентів підтверджуючої інформації (corroborate information) для зіставлення з бухгалтерськими записами підприємства;

5) підрахунок (computation);

6) аналітичні процедури (analytical procedures [24, 40-44]).

Додержання методики оцінки ризику та вибіркової перевірки даних (ISA 400; ННА 12, 14, 17, 31 і 32). Ризик аудиту складається з трьох видів [24, 40-44]:

1) властивий ризик (inherent risk), пов'язаний із здатністю залишку по певному бухгалтерському рахунку або певній категорії операцій до суттєвих перекручень;

2) ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю (control risk);

3) ризик невиявлення помилок (detection risk), який складається з ризику аналізу, ризику неправильного визначення розміру суттєвості, ризику визначення неправильного методу вибірки (sampling risk). Формулюючи аудиторський висновок, аудитор звичайно не здійснює суцільну перевірку всієї інформації, оскільки висновків щодо залишків по рахунку, класу операцій чи контролю можна досягти застосуванням судження чи статистичної вибірки.

Залежність ризику невиявлення помилок (detection risk) від рівня власти-вого ризику (inherent risk) та ризику контролю (control risk) подано в табл. 3.3.

Таблиця 3.

Залежність ризику невиявлення помилок від рівня властивого ризику
та ризику контролю [24, 40-44]

Ризик невиявлення помилок (detection risk) | Аудиторська оцінка ризику контролю (control risk)

Аудиторська оцінка властивого ризику (inherent risk): | Високий (High) | Середній (Medium) | Низький (Low)

Високий (High) | Найнижчий (Lowest) | Нижчий (Lower) | Середній (Medium)

Середній (Medium) | Нижчий (Lower) | Середній (Medium) | Вищий (Higher)

Низький (Low) | Середній (Medium) | Вищий (Higher) | Найвищий (Highest)

Аналіз інформації та формування висновків (ISA 520; ННА 16 і 26). Аудитор повинен проаналізувати висновки, одержані на основі аудиторських доказів, для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність. Результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку (audit opinion), який повинен містити чітке і зрозуміле уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність.

Аудиторський висновок включає чітке письмове висловлення думки про фінансову звітність у цілому. Позитивний висновок дається, коли аудитор вирішив, що фінансова звітність дає правдиве і справедливе уявлення (чи представлена справедливо, в усіх суттєвих аспектах) відповідно до визначених критеріїв підготовки і подання фінансової звітності.

Аудиторський висновок може бути позитивним (unqualified opinion), умовно-позитивним (qualified opinion), негативним (adverse opinion). Крім того, може мати місце відмова від надання аудиторського висновку (disclaimer of opinion). Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково в ньому мають бути: заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора про фінансову звітність, дата складання аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми, підпис аудитора.

Відповідальність за зроблений висновок (ННА 26). Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 p. (ст. 25 "Цивільно-правова відповідаль-ність аудиторів і аудиторських фірм" і ст. 26 "Інші види відповідальності аудиторів") вказує, зокрема, на відповідальність аудиторів України за наданий аудиторський висновок. За неналежне виконання своїх обов'язків аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини [24, 40-44].

За неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, припинення дії сертифіката та ліцензії.

Додержання порядку документального оформлення (ННА 4 і 6). Робоча документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері, чернеток, зафіксована на електронних носіях інформації або на кіно- чи відео-плівку. Вона включає інформацію, яка повинна підтвердити висновки та пропозиції по аудиторському висновку. Зміст робочої документації – це питання професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні необхідності документувати кожне спостереження або обстеження.

Взаємодія аудиторів (ННА 24, Кодекс професійної етики аудиторів України, розд. 12).

Взаємодія зовнішнього і внутрішнього аудиторів. Взаємодія і координація робіт з внутрішнім аудитором будуть ефективнішими, якщо співпраця і зустрічі відбуватимуться постійно впродовж усього процесу аудиту. Зовнішній аудитор повинен мати доступ до всієї фінансової інформації внутрішнього аудитора, володіти даними про всі важливі отримані внутрішнім аудитором факти, які могли б бути йому корисними. У свою чергу, зовнішній аудитор обов'язково інформує внутрішнього аудитора про всі суттєві питання, які можуть бути корисними для його роботи.

Взаємодія основного та іншого аудиторів. Основним аудитором вивчається професійна компетенція (освіта і досвід за фахом) іншого аудитора з питань конкретного завдання, членство чи спільна діяльність іншого аудитора з відомою основному аудитору фірмою (історія попередньої співпраці іншого аудитора з такою фірмою). Від основного аудитора передаються іншому аудитору інформація щодо незалежності підприємства, підрозділу, в якому провадиться аудит; вимоги до складання фінансової звітності; правила ведення бухгалтерського обліку, процедури з координації їх дій; питання, що потребують особливої уваги; процедури з визнання внутрішніх операцій;