час завершення аудиторської перевірки, період перевірки; план аудиту і зміст аудиторських процедур [24, 40-44].
Обґрунтування використання результатів роботи іншого аудитора або фахівця іншої галузі (ISA 600; ННА 23 і 25). Тут йдеться про випадки, коли фінансову інформацію поряд з основним аудитором, що відповідає за зміст аудиторської перевірки підприємства, в окремих підрозділах перевіряв інший аудитор, і не стосується випадків, коли призначаються два або більше аудиторів з аудиторських фірм, які проводять спільний аудит, або коли новим аудиторам необхідна інформація від попередніх аудиторів про результати проведеного ними аудиту.
Використання результатів роботи іншого аудитора може бути необхідним, коли зміст, обсяг і час виконуваних процедур розраховані більше ніж на одного аудитора, а використання результатів роботи фахівця іншої галузі – в разі потреби у виконанні спеціальних експертиз і тестів на рівні представника іншої професії, яка відрізняється від аудиторської.
Повне інформування клієнта (ННА 2). Необхідно ввічливо звернути увагу клієнта, який прийшов вперше, на те, на якому поверсі розташована аудиторська фірма; ознайомити клієнта з видами послуг, що надає аудиторська фірма; додержувати правила "краще один раз побачити, ніж сто разів почути"; попередньо обговорити з керівництвом усі суттєві моменти перевірки – це тільки невелика частина практики, що може мати місце в рамках цього принципу аудиту.
Контроль якості роботи аудитора (ISA 200; ННА 5). Контроль якості – це політика і процедури, прийняті фірмою для забезпечення обґрунтованої гарантії, що всі проведені фірмою аудити було здійснено відповідно до цілей і основних принципів, які регулюють аудит фінансової звітності і встановлені в ISA 200 "Контроль якості робіт з аудиту" та прийнятому на його основі ННА 5 "Контроль якості аудиторських послуг". Політику контролю якості і процедури контролю необхідно встановлювати як для аудиторської фірми, так і на рівні окремих аудиторських перевірок. При цьому виділяють такі чинники політики контролю якості аудиторських робіт: професійні вимоги (додержання принципів незалежності, чесності, об'єктивності, конфіденційності та професійної поведінки); компетентність (певний рівень професійної кваліфікації та компетенції, виконання норм, необхідних для здійснення професійних обов'язків); призначення на проведення аудиту (певний досвід роботи і рівень професійної підготовки, необхідної для конкретних обставин); розподіл обов'язків (достатній рівень керівництва, контролю та аналізу роботи); отримання консультацій, пов'язаних з аудитом (у разі необхідності звертатись за консультацією до представників інших, неаудиторських професій); одержання й утримання клієнтів (оцінка репутації ймовірних чи існуючих клієнтів, незалежність аудиторської фірми, її спроможність правильно надати послугу), гнучкість політики [24, 40-44].
Загальну схему процесу аудиту подано на рисунку, на якому не відображено етап планування, а передбачається, що процедури отримання аудиторських доказів, які застосовуються до кожного твердження фінансової звітності, мають виконуватися згідно з певним планом.
Рисунок. Загальна схема процесу аудиту [24, 40-44]
Висновки
Отже, аудит у нашій країні вже пройшов певний етап розвитку. І нині центр ваги має бути перенесений із питань становлення аудиту на типові завдання галузі: підвищення якості послуг і зниження її собівартості. У наших умовах виникає ще одне завдання – інтеграція аудиторської служби в європейський економічний простір.
Унаслідок входження нашої країни до системи світогосподарських зв'язків посилюється завдання виходу українського аудиту на міжнародний рівень. Наприклад, якщо нині українське підприємство хоче одержати кредит в іноземному банку (чи вийти на закордонний ринок цінних паперів), то воно змушене проходити аудит у представництв солідних закордонних аудиторських фірм в Україні (чи у спільних фірм), причому, як правило, з попереднім складанням фінансової звітності за міжнародними стандартами. І перехід бухгалтерського обліку на міжнародні нормативи, і робота вітчизняних аудиторських фірм за всесвітньо визнаними нормативами – це необхідні умови включення українських аудиторських фірм у подібні процедури.
Значення впровадження нормативів аудиту полягає в тому, що основними користувачами системи аудиторських стандартів будуть, зрозуміло, аудиторські фірми та аудитори, які працюють самостійно як індивідуальні підприємці. Сумлінні аудиторські фірми та аудитори одержать серйозну методичну допомогу, а безвідповідальні фірми-одноденки – перепону на шляху їх шкідливої для суспільства діяльності.
Проведення аудиту згідно з розробленими нормативами значно підвищить якість аудиторських послуг і наблизить український аудит до міжнародного хоч би тому, що затверджені стандарти базуються на системі міжнародних аудиторських стандартів (International Standards on Auditing – ISA) і по суті представляють її національну модифікацію з урахуванням українського законодавства і української специфіки.
Література
Адамс Р. Основы аудита / Пер. с англ. Я.В. Соколова. – М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995.
Аудит Монтгомери / Ф.Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В.М. О'Рейлли, М.Б. Хирш; За ред. Я.В. Соколова. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 542 с.
Аудит: Навч. посіб. – 3-тє вид., стер. – К.: "Знання", КОО, 2002. – 363 с.
Аудит: Практическое пособие / За ред. А. Кузьминского. – К.: Учетинформ, 1996. – 283 с.
Аудиторський висновок: Норматив № 13, затверджений Аудиторською палатою України від 05.10.95 р. № 36.
Аудиторські свідоцтва: Норматив № 8, затверджений Аудиторською палатою України від 29.02.96 р. № 42.
Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза: Підручник. – К.: Вища школа, 1992.
Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. – Кіровоград: КІСМ, 1997. – 197 с.
Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2002.
Договір на проведення аудиту: Норматив № 2, затверджений Аудиторською палатою України від 14.09.95 р. № 35.
Документальне оформлення аудиту: Норматив № 12, затверджений Аудиторською палатою України від 29.02.96 р. № 42.
Закон України Про аудиторську діяльність // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – N 23. – ст. 243.
Кичалюк В. Оцінка матеріальності відхилень у звітності та аудиторського ризику // Науковий Вісник ВДУ.