(додаток №1) | 3р. | 1 | Інструкція №69

23. 27 | Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток №2) | Зр. | 1 | Інструкція №69

24. 28 , | Журнал реєстрації інвентарних ярликів | 3р. | 1

25. 29 | Протокол засідання інвентаризаційної комісії з підбиття підсумків інвентаризації | 3р. | 1

Очевидним є те, що при частковій інвентари-зації оформляються тільки ті документи, які сто-суються окремо взятого об'єкта інвентаризації.

Останнім етапом інвентаризаційного проце-су є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями (крадіжка-ми, недбалим ставленням до службових обов'яз-ків тощо).

Усі рішення комісія приймає на своєму засі-данні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій шодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія повинна керу-ватись законами України і, зокрема, Інструкцією №69.

Вона передбачає таке:

1. Перевищення вартості цінностей, що вия-вились, у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі під час пересортиці, відно-ситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.

2. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж осо-би, яка перевіряється.

3. Органи державного управління, до відання яких належать підприємства, можуть установлю-вати порядок, коли такий залік може бути допу' щений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-ма-теріальних цінностей, якщо цінності, що нале-жать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при від-пуску їх без розпакування тари).

4. У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, шо вияви-лись у нестачі, більше вартості цінностей, що ви-явились у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убут-ку з віднесенням їх на результати фінансово-гос-подарської діяльності. За такими сумовими різ-ницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення при-чин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Розходження фактичної наявності матеріаль-них цінностей та коштів з бухгалтерським й дани-ми, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.

1) Основні засоби, ТМЦ, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підляга-ють оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення над-лишку і винних у цьому осіб.

2) Убуток цінностей у межах затверджених .інорм списується за рішенням керівника підпри-ємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач.

3) Понаднормові втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадкам, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.

До протоколу заносяться всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберіган-ня товарно-матеріальних цінностей, правил ве-дення обліку; встановлені нестачі, лишки, вияв-лені і доведені факти перевитрат, крадіжок май-на, грошових коштів тощо; розроблені та проголосовані заходи щодо порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутків підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи щодо їх недопущення в майбутньому; вка-зуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матері-алів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів.

До протоколу додаються всі документи ін-вентаризації, а також відомість результатів ін-вентаризації, скла-дена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією.  

Матеріали інвентаризаційної комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені ке-рівником підприємства. Усі прийняті рішення наби-рають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівни-ком підприємства.

Затверджені результати інвентаризації відобра-жаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

Порядок визначення розміру збитків від роз-крадання, нестачі, знищення- (псування) матері-альних цінностей регулюється Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. №116 «Порядок виз-начення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами від 27 серпня 1996 р., 20 січня 1997 року, 15 грудня 1997 р. (далі — Постанова КМ №116). Цей порядок не поширюється на дорогоцінні ме-тали, дорогоцінне каміння та валютні цінності.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, зни-щення (псування) матеріальних цінностей визна-чається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз =[(Бв-А)хІінф.+ПДВ+Азб]х2,

де: Р з — розмір збитків (у грн);

Бв — балансова вартість на момент встанов-лення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у грн);

А — амортизаційні відрахування (у грн);

Іінф.  — загальний індекс інфляції, який розра-ховується на підставі щомісяця визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ — розмір податку на додану вартість (в грн);

Азб — розмір акцизного збору (у грн).

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприєм-ством для внутрішньовиробничих потреб, а та-кож вартість продукції, виробництво якої не за-кінчено, визначається виходячи із собівартості