органів Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших установ і організацій, які відповідно до законодавчих актів України вповноважено для отримання бухгалтерської звітності від суб'єктів господарювання, а також офіційна публікація звітів про фінансовий стан підприємства в засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.
Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюджувати її у вигляді окремих друкованих видань.
Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюють відповідні органи в межах їх повноважень, передбачених законами.
Відповідні органи при перевірці поданої на їхню адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних, наявність всіх звітних форм, взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками та формами звітності.
Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформлюється актом (протоколом), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо поліпшення його діяльності.
Форми фінансової звітності
Фінансова звітність підприємства включає в себе: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Можна виділити такі особливості складання балансу.
Для суб'єктів малого підприємництва і представництв суб'єктів господарської діяльності національними Положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України. Методологія та форми складання фінансової звітності регулюються в Україні затвердженими Міністерством фінансів такими національними Положеннями (стандартами):—
П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";—
П(С)БО 2 "Баланс";—
П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";—
П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";—
П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал".
Призначення форм фінансової звітності розглянуто в додатку 1.
Форми фінансових звітів є взаємозв'язаними, взаємодоповнюючими, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших.
5.1 Баланс: склад, порядок заповнення, використання для потреб управління
Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 ”Баланс”.
П(С)БО 2 має наступну структуру
Структура П(С)БО 2
Встановлюється мета складання балансу, основні принципи складання, наводяться визначення термінів
Встановлюються основні правила відображення активів, зобов’язань і капіталу в статтях балансу
Визначається зміст записів в окремих статях звіту
Зазначається, що подальша оцінка та розкриття окремих статей здійснюється згідно з відповідними стандартами
В П(С)БО 2 використовується наступні терміни: активи, власний капітал, довгострокові зобов’язання, пов’язані сторони, зобов’язання, еквіваленти грошових коштів, фінансові інвестиції, поточні зобов’язання, необоротні активи, операційний цикл.
Згідно з П(С)БО 2 баланс має таку структуру:
необоротні активи;
оборотні активи; АКТИВ
витрати майбутніх періодів;
власний капітал;
зобов’язання; ПАСИВ
доходи майбутніх періодів
Розглянемо кожний розділ окремо.
Ресурс не визнається активом, якщо понесені на його створення витрати, на думку бухгалтера, не призведуть до отримання економічних вигод у майбутньому.
Економічна вигода, заключна в активі, може бути отримана протягом операційного циклу.
Операційний цикл розраховується як сума середнього часу збереження запасів, середнього часу виробництва. Середнього часу збереження готової продукції для відвантаження (продажу) і середнього часу одержання грошей від покупців. У торгівлі операційний цикл визначається як сума часу збереження товарів і часу надходження грошей від покупців. У сфері робіт і послуг операційний цикл розраховується так само, як у сфері виробництва продукції.
Традиційно за операційний цикл беруть проміжуток часу, що не перевищує 12-ти місяців, тобто одного календарного року.
В балансі інформація про активи, зобов’язання і власний капітал може бути наведена за наступних умов:
1) актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням;
2) зобов’язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;
3) власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.
Визначення витрат та доходів майбутніх періодів буде розглянуто далі при коментуванні відповідних розділів активу і пасиву балансу.
Порядок заповнення балансу. Згідно П(С)БО 2 у статтях балансу повинна відображатись правдива, достовірна інформація, що дає змогу оцінити теперішні і майбутні події.
Для заповнення балансу використовуються дані про залишки по балансових рахунках.
Рахунки доходів і витрат у Балансі підприємства не відображається, а використовуються для складання Звіту про фінансові результати.
I розділ активу Балансу
У статті ”Нематеріальні активи” (рядки 010-012) відображається вартість об’єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.
Детальніша інформація про оцінку, облік та знос нематеріальних активів розглядається в П(С)БО 8.
У статті ”Незавершене будівництво” (рядок 070) показується вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.
У статті ”Основні засоби” (рядки 030-032) наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до