Якщо ліквідаційна комісія не виявила майна боржника, це не звільняє її від обов'язку подати до арбітражного суду ліквідаційний баланс, який засвідчував би відсутність майна в банкрута. Наприклад, у справах про банкрутство так званих фіктивних фірм, що порушуються переважно за заявою податкових органів, здебільшого, будь-які активи боржника відсутні, а достовірних відомостей про пасиви немає. Отже, у всіх статтях ліквідаційного балансу (крім заборгованості перед бюджетом) стоятимуть прочерки, а у статті "Розрахунки з бюджетом" буде відбито суму непогашеної заборгованості перед державою.

У разі ліквідації підприємства бухгалтерські проводки мають ознаки тих, які супроводжують реформацію балансу наприкінці року (уточнення нерозподіленого наприкінці року прибутку чи непокритих збитків, приєднання фінансового результату звітного року до фінансових результатів минулих років).

Достовірність і повнота ліквідаційного балансу мають бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Ця вимога не стосується тих організацій, які повністю утримуються за рахунок бюджету і не здійснюють підприємницької діяльності, а також коли йдеться про банкрутство фіктивних фірм за відсутності будь-якої відомості про їх місцезнаходження. Ліквідаційний баланс підписують голова ліквідаційної комісії, секретар комісії та один із її членів [33, 284].

Розгляд арбітражним судом ліквідаційного балансу і доданих до нього документів становить заключний етап ліквідаційної процедури. Закон про банкрутство регламентує порядок розгляду ліквідаційного балансу арбітражним судом і винесення ним ухвали за результатами його перевірки.

Після заслуховування членів ліквідаційної комісії і зборів (комітету) кредиторів арбітражний суд виносить рішення затвердити ліквідаційний баланс і припинити провадження у справі про банкрутство за умови, що ліквідаційна комісія як слід виконала роботу, виявивши й реалізувавши всі майнові активи, котрі потрібно було включити до складу ліквідаційної маси, і в установленому порядку розподілила виручені суми між кредиторами.

Коли арбітражний суд дійшов висновку, що ліквідаційна комісія не виявила чи не реалізувала всіх наявних майнових активів ліквідаційної маси, які необхідні для повного задоволення претензій кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нових ліквідаторів.

Примірник ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідацію юридичної особи банкрута подається до органу, що зареєстрував підприємство, а також до місцевого органу статистики, який має вилучити юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

3. Розкриття інформації про діяльність, що припиняється у фінансовій звітності

У законі "Про банкрутство" вказано, що при прийманні справи до арбітражного суду представляється набір документів і поточний баланс. Після приймання документів на першому засіданні суду призначається ліквідаційна комісія. Ця комісія складає ліквідаційний баланс.

При банкрутстві підприємства складається два баланси (до і після роботи ліквідаційної комісії). Перший баланс – баланс, що санується – це баланс, що передує ліквідації. Він складається на будь яку дату і тільки на основі інвентаризації. Бажано, щоб баланс був складений не по історичній вартості, а по реалізаційній вартості.

Особливості такого балансу є те, що у балансі немає рядків: аванс виданий, отриманий, дебіторська та кредиторська заборгованість, повинні бути відсутні строки: інші оборотні кошти, витрати і прибутки майбутніх періодів, доходи майбутніх періодів. Ліквідаційний баланс складається після завершення роботи ліквідаційної комісії.

Можливо виділити дві ситуації, із якими найчастіше зіштовхується ліквідаційна комісія:

1) Коли після дій ліквідаційної комісії спостерігається надлишок активів. У активі основних засобів – 10, запасів – 15, усього – 25; у пасиві – Статутний капітал – 20.

2) Коли після дій ліквідаційної комісії спостерігається нестача активів. У активі – 0, у пасиві – Статутний капітал – 25. (Це збитки і підприємство банкрут).

Як вступний, так і ліквідаційний баланс ґрунтується на знанні і веденні бухгалтерського обліку та поточній фінансовій (бухгалтерській) звітності.

Найважливішим документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передавальний (розподільний) баланс. Передавальний баланс складається в разі злиття чи приєднання підприємств, а розподільний – у разі поділу чи виокремлення.

Передавальний баланс – це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності. Отже, такий баланс складається за стандартними правилами, передбаченими нормативними актами, які регулюють порядок заповнення форм річної (квартальної) бухгалтерської звітності. Якщо підприємство має філії, то складається консолідований баланс, у тому числі баланси за всіма філіями. Оскільки передавальний баланс має силу акта приймання-передання, його підписують директори та головні бухгалтери обох підприємств – того, що реорганізується, та підприємства-правонаступника.

Розподільний баланс – це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності; в якому окремими стовпцями відбиваються активи і пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками, тобто та частка майна, вимог і зобов'язань, яка передається підприємствам, що утворюються в результаті поділу чи виокремлення. Цей баланс має відбити баланси новостворених підприємств на момент початку їх господарської діяльності.

Перш ніж складати розподільний баланс, слід провести відповідну підготовчу роботу, забезпечивши реальність позицій, які будуть у ньому відбиті. З цією метою здійснюється інвентаризація всіх майнових прав і зобов'язань підприємства, що реорганізується. Головна мета цієї роботи – виявити й списати майно, не придатне до використання, а також безнадійну дебіторську заборгованість [33, 238].

Згідно із загальним правилом складання розподільних балансів усі активи та пасиви реорганізованого підприємства розподіляються пропорційно до встановленої бази для нарахування. Як правило, такою базою є сума основних фондів, якими наділяються підприємства, утворювані в результаті поділу.

Наприклад, коли до новоутвореного підприємства має ввійти окремий структурний підрозділ, вартість основних засобів якого становить 25% загальної суми першого розділу активу балансу, то це означає, що до