Реферат на тему:

Будова звіту про фінансові результати, основні вимоги до його заповнення та подання

Порядок заповнення форми № 2 «Звіт про фінансові результати» регламентується П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які сприяють зростанню власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:–

покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);–

підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);–

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;–

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Слід врахувати, що:

1) дохід, пов'язаний з наданням послуг, повинен визначатися, виходячи зі ступеня завершеності операції на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід обчислюється шляхом рівномірного його нарахування за цей період.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

2) цільове фінансування не визнається доходом доти, поки немає підтвердження того, що воно буде отримане і підприємство виконає умови щодо такого фінансування. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об'єктів.

3) дохід від операцій за договорами комісії, доручення тощо слід відображати у складі доходу від реалізації товарів, робіт, послуг з подальшим коригування у статті Звіту про фінансові результати «Інші вирахування з доходу» в сумі, що належить комітентам, принципалам тощо.

4) у складі статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових ін-вестицій) тощо.

5) у статті «Дохід від участі в капіталі» відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

6) у статті «Інші фінансові доходи» показуються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються методом участі в капіталі).

7) у статті «Інші доходи» слід відображати дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Витрати – це зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками).

При складанні річної звітності важливо проаналізувати такі статті Звіту про фінансові результати, як собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) слід включати:–

прямі матеріальні витрати;–

прямі витрати на оплату праці;–

інші прямі витрати;–

загальновиробничі витрати.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності у звітному періоді.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загально-виробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності.

Нормальна виробнича потужність - це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції. Тобто, постійні загальнови-робничі витрати включаються до складу виробничої собівартості продукції (рахунок 23) у повній сумі лише у разі, коли фактичний обсяг виробництва дорівнює або перевищує нормальну потужність.

Якщо фактичний обсяг виробництва нижчий від нормальної ; потужності, то до складу виробничої собівартості продукції (рахунок 23) включається лише частина постійних загальновиробничих витрат, а решта витрат враховується у собівартості реалізованої продукції (рахунок 90). До адміністративних витрат належать:–

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);