акції, що знаходяться в обігу.
Що стосується зобов'язання, то в пасиві вони представляються у вигляді: поточних зобов'язань, включаючи короткострокові відстрочені кредити і короткострокові зобов'язання, тобто такі, що підлягають сплаті в поточному періоді, частину довгострокових зобов'язань; довгострокових зобов'язань (включаючи довгострокові відстрочені кредити); довгострокових позик та кредитів; зобов'язань з оренди; облігацій та інших довгострокових зобов'язань.
Розділ 3. Способи визнання подій після дати балансу у зарубіжних країнах
Основні відмінності щодо відображення в обліку подій, які сталися після дати складання балансу наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.
Основні відмінності щодо відображення подій, які відбулися після складання балансового звіту [5, 465]
Країна | Події після складання балансового звіту
Велико-британія | Всі значні події розглядають як такі, що потребують коригування звітів
Данія | Бухгалтерське законодавство розмежовує події, які сталися після складання балансового звіту, але які пов'язані із умовами, що мали місце на дату складання, та іншими подіями, які можуть вимагати спеціального згадування у звіті керівництва компанії.
Ірландія | Вимоги аналогічно діючим у Великобританії
Іспанія | Події, які не знайшли відображення в балансовому звіті але вплинули на матеріальний етан компанії, повинні бути відображені в коментарях до звітних документів та звіті керівництва
Люксембург | Події, які не увійшли до балансового звіту, ніде не розкриваються
Німеччина | Бухгалтерське законодавство розмежовує події, що сталися після складання балансового звіту, які свідчать про умови, що існували на дату закриття балансового звіту. До таких подій повинні бути включені події, які належать до умов, що виникли після дати закриття балансового звіту. В цьому випадку, якщо вони значимі, про них потрібно надати роз'яснення у звіті керівництва за рік
Франція | Будь-які факти, що стосуються ризиків та збитків, які з'явилися або проявили себе після підготовки бухгалтерських звітів, але перед списанням їх керівництвом компанії, повинні бути зафіксовані у звітних документах, а також у звіті керівництва. Якщо умови, які призвели до ризиків та збитків, існували на дату складання бухгалтерських документів, їх обов'язково потрібно внести до цих документів
Швеція | Події, які відбулися після складання балансу та вплинули в матеріальному плані на діяльність компанії, повинні бути відображені в звітності
За міжнародними стандартами визначення, коли підприємству слід коригувати фінансові звіти відносно подій після дати балансу та зміст інформації, яку слід надавати про дату, коли фінансові звіти затверджені до випуску, та про події після дати балансу, регулюється МСБО 10 "Події після дати балансу". Даний стандарт вимагає, щоб підприємство не складало фінансові звіти на безперервній основі, якщо події після дати балансу свідчать про неприйнятність припущення про безперервність. Так, зокрема, в стандарті зазначено, що події після дати балансу – це сприятливі чи несприятливі події, які відбуваються від дати балансу до дати затвердження фінансових (звітів до випуску. Можна ідентифікувати два типи подій:
події, які свідчать про умови, що існували на дату балансу (події, які коригують після дати балансу);
події, які свідчать про умови, що виникли після дати балансу (події, які не коригують після дати балансу).
Наведемо приклад подій, які коригують після дати балансу (рис. 3.1).
Рис. 3.. Приклади подій, які підприємства коригують після дату балансу відповідно до МСБО 10 [5, 466]
Підприємству не слід коригувати суми, визнані в його фінансових звітах для відображення подій, які не коригують після дати балансу.
Прикладом події, яка не коригується після дати балансу, є зниження ринкової вартості інвестиції в період з дати балансу до дати, коли фінансові звіти затверджують до випуску; падіння ринкової вартості, як правило, не пов'язане зі станом інвестицій на дату балансу, але відображає обставини, які виникли в наступному періоді. Отже, підприємство не коригує суми, визнані в його фінансових звітах для інвестицій.
Підприємству слід розкривати інформацію про дату затвердження фінансових звітів до випуску та про те, хто дав дозвіл на затвердження. Якщо власники підприємства або інші особи мають повноваження вносити зміни до фінансових звітів після випуску, підприємству слід розкривати інформацію про цей факт.
Якщо підприємство після дати балансу отримує інформацію про умови, які існували на дату балансу, підприємству слід оновити розкриття інформації, пов'язаної з цими умовами, з урахуванням нової інформації.
Іноді підприємству необхідно оновити розкриття інформації в його фінансових звітах для відображення відомостей, отриманих після дати балансу, навіть якщо ці відомості не впливають на суми, які підприємство визнає у фінансових звітах. Приклад в необхідності оновлення розкриття інформації: після дати балансу отримано відомості про непередбачене зобов'язання, яке існувало на дату балансу. Підприємство, крім розгляду того, чи має воно тепер визначити забезпечення згідно з МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені події", оновлює розкриття інформації про непередбачене зобов'язання з урахуванням отриманих відомостей.
У разі, коли події, які не коригують після дати балансу, настільки важливі, що нерозкриття інформації про них вплинуло б на здатність користувачів фінансових звітів належно оцінювати та приймати рішення, підприємству слід розкривати таку інформацію про кожну значну категорію подій, які не коригують після дати балансу:
характер події;
оцінка її фінансового впливу або констатація, що така оцінка не можлива.
Нижче наведено приклади подій, які не коригують після дати балансу, але вони можуть бути настільки важливими, що не розкриття інформації про них вплинуло б на здатність користувачів фінансових звітів належно оцінювати та приймати рішення (рис. 3.2).
Рис. 3.. Приклади подій, які підприємства не коригують після дати балансу відповідно до МСБО 10 [5, 468]
Висновки
Отже, основними елементами балансу є активи, зобов'язання та капітал власників (власний капітал). Складання та