Перевірка документів по суті дозволяє встановити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображен-ня операцій на рахунках бухгалтерського обліку та включення до статей затрат та доходів

Підтвердження полягає в одержанні письмової відповіді від клієнта або третіх осіб з метою підтвердження точності інформації (наприклад, підтвердження дебіторської заборгованості).

Спостереження дає можливість одержати загальну характери-стику можливостей клієнта на підставі візуального огляду.

Обстеження — ие особисте ознайомлення з предметом досліджен-ня. Наприклад, обстеження місць зберігання продукції, запасів тощо.

Опитування — це одержання письмової або усної інформації від клієнта або про клієнта.

Перевірка механічної точності передбачає перевірку підра-хунків і передачі інформації.

Аналітичні тести методи порівняння як в абсолютних оди-ницях, так і відносних (індекси, коефіцієнти, відсотки).

Сканування — безперервний, поелементний перегляд ін-формації (наприклад, перегляд первинних документів по руху грошей у касі з метою встановлення незвичного факту).

Спеціальна перевірка здійснюється із залученням спеціалістів з вузькою спеціалізацією (спеціаліст з шляхового будівництва, тех-нологи тощо). Використовується для виявлення різного роду відхилень від норм та з метою доказів фактів порушень та відхи-лень.

При зустрічних перевірках відображення господарських опе-рацій, що здійснюються між клієнтом і третіми особами, пе-ревіряється в останніх та порівнюється з даними клієнта. Аудито-ру слід пам'ятати, що проведення зустрічної перевірки у третьої особи повинно бути санкціоновано клієнтом. Зустрічна перевірка застосовується також при вивченні одних і тих же показників у різних первинних документах клієнта, наприклад, обсяг вико-наної роботи може бути зафіксований у первинних документах по нарахуванню заробітної плати і в документах по прийому продукції, робіт та послуг.

Перевірка може бути організована по-різному Так, у практиці аудиторської роботи виділяють чотири основні методи організації перевірки: суцільна перевірка (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована.

При суцільній перевірці перевіряються всі масиви інформації без виключення стосовно господарських процесів, що відбулись у клієнта за період, що перевіряється. На підставі суцільної пе-ревірки аудитор робить висновок щодо достовірності, доцільності та законності відображення в бухгалтерському обліку і звітності дій і подій, здійснених економічним суб'єктом за весь період, що перевіряється. Такі перевірки є найбільш точними, а ступінь ри-зику невиявлення зводиться до мінімального. Проте вони вима-гають дуже великих трудових і матеріальних затрат. Тому при про-веденні традиційних перевірок (обов'язковий аудит або аудит на замовлення клієнта) суцільна перевірка є недоцільною. Такі пе-ревірки застосовуються для встановлення доказів та визначення заподіяної шкоди в результаті різного роду правопорушень. Як правило, суцільні перевірки проводяться на замовлення правоохо-ронних органів.

Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських про-цедур менше ніж до 100 % масивів інформації, які дозволяють ауди-тору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характерис-тики вибраних даних, розповсюдити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Ризик невиявлення збільшується, оскільки за межами вибірки можуть залишатися факти порушень та помилок. Тому аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупності даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відобра-жати всі основні властивості генеральної сукупності. Вибірковий метод перевірки дозволяє аудитору з найменшими витратами отри-мати результат щодо довіри до системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку і звітності.

Якщо при вибірковому дослідженні встановлені серйозні по-рушення або помилки, то відповідна сукупність інформації по-винна бути перевірена суцільним методом. Так, наприклад, вибірковою перевіркою були встановлені помилки в утриманні прибуткового податку з робітників і службовців. У такому ви-падку виникає необхідність суцільним методом перевірити цю ділянку бухгалтерського обліку і відповідні показники звітності.

Аналітична перевірка - це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними.

Комбінована перевірка - це поєднання суцільної, вибіркової і аналітичної перевірки.

Аудиторська перевірка - це складний і тривалий процес. Ау-дитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірок, не знижуючи при цьому їх якості і не збільшуючи аудиторський підприємницький ризик. Вирішення даної пробле-ми можливе лише за умови формування чіткої методики аудиту, під якою розуміють послідовність та порядок застосування окре-мих методів аудиторської перевірки та її організації з метою вста-новлення об'єктивної істини щодо аудованої інформації і дове-дення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності та аудиту.

Складовою частиною методики аудиту є аудиторські проце-дури. Аудиторські процедури - це відповідний-порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторсь-ких доказів на конкретній ділянці аудиту.

1.5. Аудиторський висновок про перевірку необоротних активів

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Аудиторський звіт - результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності та законності господарських операцій повинні бути пред-ставлені в аудиторському звіті. Інформація, подана у звіті, повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктив-ною та правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгал-терський облік та фінансову звітність в Україні" та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку Порядок скла-дання висновку регламентується ННА № 26 "Аудиторський висно-вок" та № 28 "Аудиторські висновки спеціального призначення".

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.

Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити наступні розділи: заголовок; вступ;