Вартість об'єктів нематеріальних активів погашається нарахуванням амортизаційних відрахувань і віднесенням їх на видатки протягом установленого строку їх використання. Для нематеріальних активів, щодо яких можливо визначити строк корисного використання, норми амортизаційних відрахувань встановлюють у розрахунку на десять років (але не більше від строку діяльності організації). Країна-член СНД може встановлювати перелік об'єктів нематеріальних активів, вартість яких не погашається.

Запаси - сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція і товари. Сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара, що використовуються для пакування і транспортування продукції (товарів), та інші матеріальні ресурси відображають у бухгалтерському балансі за фактичною їх собівартістю.

Фактичну собівартість матеріальних ресурсів визначають, виходячи з витрат на їх придбання (виготовлення), включаючи сплату відсотків за придбання у кредит, наданий постачальником цих ресурсів; націнки (надбавки); комісійних винагород (вартість послуг), сплачених постачальницьким зовнішньоекономічним та іншим організаціям; мита і невідшкодовані податкові платежі; витрати на транспортування, зберігання і доставку, що здійснюються силами сторонніх організацій.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів, що списуються на виробництво, може бути визначена: за фактичною собівартістю одиниці запасів (спеціальною ідентифікацією), за середньою собівартістю, за собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО), за собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО). Країна-член СНД може встановлювати обмеження на використання того чи іншого методу оцінки.

Витрати на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг), яка не пройшла всіх стадій (фази переробки), передбачених технологічним процесом, а також вироби не укомплектовані, що не пройшли випробувань і технічного приймання, відносять до незавершеного виробництва.

Незавершене виробництво у масовому і серійному виробництві може бути відображене у бухгалтерському балансі за фактичними або нормативними (плановими) витратами, пов'язаними з виробництвом продукції (виконанням робіт, наданням послуг), або за статтями прямих витрат, а також за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. В одиничному виробництві продукції незавершене виробництво відображають у бухгалтерському балансі за фактичними виробничими витратами.

Готову продукцію відображають у бухгалтерському балансі за фактичними або нормативними (плановими) витратами, пов'язаними з виробництвом продукції, або за статтями прямих витрат.

Товари для перепродажу відображають у бухгалтерському балансі за купівельною вартістю. Цінності, на які ціна протягом року знизилась або які морально застарілі, або частково втратили свою первинну якість, відображають у бухгалтерському балансі на кінець звітного року за ціною можливої реалізації, якщо вона нижча від первісної вартості заготівлі (придбання), з віднесенням різниці у цінах на інші 1 операційні витрати, якщо інше не встановлено законодавством країни-члена СНД.

Витрати майбутніх періодів - витрати, здійснені у звітному періоді, але віднесені до подальших звітних періодів, відображають у бухгалтерському балансі окремою статтею як витрати майбутніх періодів, що підлягають списанню впродовж строку, до якого їх віднесено.

Капітал - у бухгалтерському балансі відображають величину статутного капіталу, зареєстровану в засновницьких документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) організації.

Фактичну заборгованість засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу у бухгалтерському балансі показують окремо. Суми дооцінки позаоборотних активів організації, що здійснюються у випадках і порядку, встановлених правилами країни-члена СНД, відображають як додатковий капітал.

Розрахунки з дебіторами і кредиторами - відображаються кожною стороною у своїй бухгалтерській звітності у сумах, що випливають із бухгалтерських записів і визнаються нею правильними. По одержаних позичках заборгованість допускається показувати з урахуванням відсотків, які підлягають сплаті на кінець звітного періоду.

Дебіторську заборгованість показують у бухгалтерському балансі на кінець звітного року за вирахуванням сум резерву сумнівних боргів, створеного відповідно до нормативних актів країни-члена СНД.

Суми по розрахунках з фінансовими і податковими органами, банками, що відображаються у бухгалтерській (фінансовій) звітності, мають бути тотожними і погодженими з ними.

Залишки валютних коштів на валютних рахунках організації, інші кошти (включаючи грошові документи), короткострокові цінні папери, зобов'язання, дебіторську і кредиторську заборгованість в іноземних валютах відображають у бухгалтерській (фінансовій) звітності у валюті, що діє на території країни-члена СНД у сумах, які визначають перерахуванням іноземних валют за офіційним валютним курсом країни-члена СНД, що діє на звітну дату.

Штрафи, пені і неустойки, які визнав боржник або щодо яких одержано рішення суду, арбітражу про їх стягнення, відносять на інші операційні доходи і витрати організації і до їх отримання або сплати відображають у бухгалтерському балансі одержувача і платника відповідно на статтях дебіторської або кредиторської заборгованості.

Резерви майбутніх витрат і платежів - з метою рівномірного включення майбутніх витрат до витрат виробництва або обігу звітного періоду організація може створювати резерви (відрахування), передбачені правилами країни-члена СНД.

Доходи і витрати - виручка від реалізації (нетто-виручка) - включає вартість реалізованих товарів, продукції.