5 | 10 | 5 | 10
Оборотні активи | 5 | 10 | - | -
Загальна вартість активів | 3 | 6 | 1 | 2
Поточні зобов’язання | 5 | 10 | 5 | 10
Застосування розрахункових баз і критеріїв суттєвості аудиторськими фірмами залежить від прийнятої внутрішньої фірмової політики їх діяльності, орієнтованої на особливості контингенту клієнтів, що обслуговуються.
Для складання попереднього судження про суттєвість помилок можливе використання таких критеріїв ( табл. 3.6 ).
Таблиця 3.6 – Дані для формування попереднього судження про суттєвість помилок, %
Розрахункова база | Попереднє судження про суттєвість помилок
мінімум, % | максимум,%
Виручка від реалізації | 0,2 | 0,5
Прибуток до сплати податків | 2 | 5
Прибуток після сплати податків | 4 | 7
Вартість основних засобів | 1 | 1,5
Валюта балансу | 0,5 | 1
Сума б’юджетного фінансування | 1,5 | 2
На основі встановлених меж суттєвості і розрахункових баз показників фінансової звітності обчислюють абсолютні значення суттєвості помилок по мінімальній і максимальній межах ( табл. 3.7 ).
Таблиця 3.7 – Розрахунок меж ГПРП за звітністю ТзОВ “Колосок”
Розрахункова база | Сума,
грн. | Мінімум | Максимум
% | сума,
тис. грн. | % | сума,
тис. грн.
Збиток | 17474 | 5 | 873,7 | 10 | 1747,4
Загальна вартість активів | 28616 | 3 | 8568,48 | 6 | 17136,96
Поточні зобов’язання | 377957 | 5 | 18897,85 | 10 | 37795,7
Далі проведемо розподіл загальної величини ГПРП за елементами в середині кожної розрахункової бази ( табл. 3.8 ).
Таблиця 3.8 – Розподіл загальної суми ГПРП по статтях фінансової звітності, тис. грн.
Розрахункова база | Мінімум | Максимум
Збиток | 17474,0 | 1747,4
Поточні зобов’язання | 18897,9 | 37795,7
Короткострокові кредити банків | 146,0 | 292,0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 811,6 | 1623,1
Поточні зобов’язання за розрахунками | 2077,2 | 4154,4
Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків | 15062,2 | 30124,4
Загальна вартість активів | 8568,5 | 17137,0
Основні засоби, первісна вартість | 4474,3 | 8948,6
Основні засоби, знос | 1832,7 | 2665,4
Нематеріальні активи, ( первісна вартість ) | 10,3 | 20,6
Нематеріальні активи, ( знос ) | 0,9 | 1,7
Незавершене будівництво | 133,9 | 267,8
Довгострокові фінансові інвестиції | 49,0 | 98,0
Довгострокова дебіторська заборгованість :
в т. ч. за фін. орендою | 3,7
3,7 | 7,4
7,4
Оборотні активи, в т.ч. : | 5730,9 | 11461,7
- грошові кошти ; | 67,5 | 135,0
- дебіторська заборгованість за операційною орендою ; | 4571,7 | 9143,5
- інші оборотні активи ; | 764,43 | 1528,86
- запаси товаро-матеріальних цінностей | 327,21 | 654,42
Попереднє визначення меж суттєвості по контрольних статтях звітності дає змогу виділити вузькі місця, які потребують досить великого відбору об’єктів для їх тестування, а отже, концентрації робіт на ключових напрямах. Іншими словами, більшої уваги потребують саме ті відхилення ( помилки, порушення ), що за своїм значенням перевищують максимальну межу суттєвості, а також ті, які потрапили в інтервал.
3.2 Оцінка системи внутрішнього контролю
На будь-якому підприємстві створюється система внутрішнього контролю для виконання поставлених перед нею завдань.
Систему внутрішнього контролю можна визначити як політику і процедури підприємства, спрямовані на попередження, виявлення і виправлення помилок та відхилень від норм, які можуть з’явитися у фінансових звітах. При цьому основоположні концепції аудиту передбачають, що саме адміністрація, а не аудитор повинна встановити належну систему контролю і забезпечити її функціонування. Тому, що адміністрація, а не аудитор несе відповідальність за підготовку фінансової звітності відповідно до прйнятих бухгалтерських принципів. У зв’язку з цим адміністрація підприємства повинна розробити таку систему внутрішнього контролю, яка б могла забезпечити достатню упевненість у тому, що фінансова звітність представлена об’єктивно.
Створення системи внутрішнього контролю має певні обмеження. Так, адміністрація часто не хоче вдаватися до ідеальної системи, оскільки її вартість може перевищити її зиск. Інколи дешевше замовити обширний аудит, аніж створювати систему внутрішнього контролю, яка дорого коштує.
При розробці ефективної системи внутрішнього контролю адміністрація підприємства, як правило, ставить такі основні завдання. Для забезпечення процесу управління адміністрація повинна мати надійну інформацію, система контролю має перешкоджати появі недостовірної інформації.
Для прийняття управлінських рішень використовується великий обсяг різноманітної інформації, яка постачається системою бухгалтерського обліку. Внутрішній контроль повинен забезпечити достатню упевненість у тому, що на підприємстві дотримуються необхідних принципів ведення бухгалтерського обліку.
Якщо матеріальні активи підприємства не будуть захищені адекватною системою контролю, то вони можуть бути розкрадені, невідповідно використані, або випадково знищені. Аналогічно це справедливо і стосовно невідчутних активів ( таких, як дебіторська заборгованість ), важливих документів і бухгалтерських реєстрів. Захист деяких певних активів і реєстрів має особливе значення у зв’язку з появою комп’ютерних систем.
Впровадження і підтримка на належному рівні системи внутрішнього контролю мають забезпечити виконання таких основних завдань :
належне санкціонування угод і операцій ;
реєстрація інформації шляхом ведення системного бухгалтерського обліку ;
фактичний контроль доступу до активів ;
періодичне проведення інвентаризації актів.
Отже, адміністрація підприємства зобов’язана забезпечити існування такої системи внутрішнього контролю, яка була б достатня для того, щоб :
фінансова звітність давала правильне і об’єктивне уявлення ;
адміністрація підприємства мала у своєму розпорядженні надійну інформацію для ефективного керівництва діяльність ;
фінансова інформація передавалася найбільш ефективним шляхом з метою її ефективного використання уповноваженими особами ;
програми, які контролюють функціонування облікової системи ( первинні документи, їх обробку і рознесення за рахунками ), не могли бути сфальсифіковані ;
матеріальні активи не були розкрадені, незаконно привласненні, неефективно використані чи випадково знищені ;
забезпечити схоронність невідчутних активів, нематеріальних активів, важливих документів