дебюрократизація діяльності органів, уповноважених здійснювати державну політику з розвитку підприємництва, підвищення їх моніторингової та аналітико-прогнозної ролі, якісне поліпшення координації зусиль щодо ресурсного, насамперед фінансового, забезпечення малого бізнесу;

системна взаємодія законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади у здійсненні регуляторної політики, підвищення відповідальності органів державної влади і органів місцевого самоврядування за прийняті рішення та їх наслідки;

дієвий захист малого бізнесу, конституційних прав приватної власності і на підприємницьку діяльність, утворення спеціальної правозахисної інституції у сфері підприємництва, якій були б надані певні повноваження з розроблення пропозицій щодо напрямів урядової політики у зазначеній сфері та яка б здійснювала досудовий захист підприємців, представляла точку зору й інтереси малого підприємництва у відносинах з державними установами, органами місцевого самоврядування;

консолідація зусиль, спрямованих на реалізацію спільних інтересів у функціонуванні приватного бізнесу, створення ефективних механізмів виробничої взаємодії малих і великих підприємств, цілісних виробничо-інтегрованих систем, зокрема шляхом розвитку інфраструктури ринку субконтрактації, використання сучасних, у тому числі так званих кластер них, технологій для економічного та соціального розвитку територій;

впровадження принципово нових підходів до оподаткування малого підприємництва, заснованих на розумінні важливої ролі малого бізнесу в загальному прогресі економіки та суспільства, у забезпеченні якого фіскальні методи прямого наповнення доходної частини державного бюджету є лише однією із складових систем адміністрування податків;

перенесення акцентів у підтримці підприємництва на регіональному і місцевому рівні шляхом розроблення та впровадження цільової державної програми розвитку малого підприємництва у малих містах і районах України з відповідним фінансуванням та механізмами громадського контролю за її виконанням;

формування норм сучасної ділової етики у підприємницькому середовищі, запровадження відповідно до світового досвіду різноманітних професійних і галузевих “етичних кодексів”, “правил етичної поведінки”, “кодексів чесних правил” тощо, в тому числі у відносинах малого і великого бізнесу, та чітке їх дотримання самими підприємцями.

Реальне просування у цих напрямах дасть змогу оптимізувати інституційну та регіональну структуру економіки, прискорити формування сприятливого конкурентного ринкового середовища, забезпечити якісний прорив у розвитку підприємництва, фінансово-економічну стійкість малого бізнесу та ефективність його функціонування. У контексті економічної стратегії це означатиме загальне зростання національної економіки, інтенсифікацію політики зайнятості та доходів населення, підвищення добробуту і якості життя громадян.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.С.Ф.Покропивний, В.М.Колот. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. Навчальний посібник.-К.: КНЕІ, 1998.

2.Ю.Лупенко, В.Боліцько, В.Мельник, С.Демченко, О.Канцуров. Розвиток підприємництва в Україні.-К.: Нора-друк, 2003.

3.З.С.Варналій. Мале підприємництво: основи теорії і практика.-третє видання-К.: Товариство “Знання”, КОО, 2005.

4.В.А.Подсолонко, Т.Л.Миронова. Підприємництво.-К.: Центр навчальної літератури, 2003.

5. О.В.Аксьонова. Методика викладання економіки. К.: Просвіта, 1996.

6.О.І.Пестрецова. Організація та функціонування спільних підприємств в Україні. К.: КНЕУ, 1999.

7.Г.Н.Климко. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. К. 1997.

8.М.Г.Лапуста, Ю.Л.Старостин. Мале підприємство. Москва, 2001.

9.С.Н.Щадилова. Малий бізнес. Москва, 2001.

10.В.І.Онопрієнко. Малі підприємства: навики, проблеми. Москва, 2001.

11.А.С. Сєрьогін. Ефективність малого бізнесу. Москва, 2000.

12.О.С.Власюк. . К. 2000.

13.. . Л. 2001.

14. В.Г.Підвисоцький. Проблеми розвитку малого бізнесу на сучасному етапі трансформації економіки України. Д. 2001.