Вступ

Виробничо-господарська діяльність та фінансове становище підприємств формуються під впливом різних чинників та умов, до яких належить рівень забезпечення основними засобами, ефективність їх використання, ступінь зносу, правильність оцінки. Раціональна експлуатація основних засобів є важливим чинником експлуатації собівартості продукції, тобто загальних витрат виробництва, та оподаткування, підприємства, що безпосередньо впливає на загальний кінцевий фінансовий результат діяльності.

Програмою формування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні введено в дію національне положення стандарт бухгалтерського обліку (П(с)БО) №7 “Основні засоби”.

Сучасний облік – це облік, орієнтований на нові пріоритети. Зокрема в обліку активів (в т.ч. основних засобів) таким пріоритетом є їхня оцінка. У тому, в залежності від того, наскільки правильно, справедливо, достовірно оцінити об’єкт активів залежить інформація про валюту балансу, про стан розрахунків з кредиторами, про доходи, витрати і фінансові результати звітного періоду.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство отримує з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). На прийняті об’єкта на баланс за історичною собівартістю, не закінчується “оціночна робота”, а швидше всього тільки починається. Власне, бухгалтерський облік основних засобів – це у повному розумінні, - є безперервний процес їх оцінки.

Основні засоби функціонують у незмінній натурально-речовій формі у виробничій та невиробничій сферах діяльності підприємств.

Первісна вартість основних засобів розділяється: одна її частина протягом терміну експлуатації поступово збільшується і капіталізується в інших активних формах, а інша тим асом поступово зменшується до рівня ліквідаційної. Крім того, первісна вартість об’єктів основних засобів може формуватися і після введення їх в експлуатацію. Тобто, це може змінюватися під впливом обставин: збільшуватися на вартість робіт з реконструкції модернізації, збільшуватися на суму дооцінки у випадках виявлення значних відхилень балансової вартості від справедливої вартості і зменшуватися на суму уцінки з цієї причини. Для досягнення мети бухгалтерського обліку (надання користувачам справедливої, повної інформації) дуже важливо щоб уся ця динамка чітко відстежувалась.

Від ефективності використання основних засобів в газовій промисловості залежить задоволення потреб економіки країни в паливі.

Система газопостачання володіє значним резервом для подальшого поліпшення основних засобів виробничого призначення. Одним з основних напрямків інтенсифікації виробництва в цілях збільшення транспортування газу з меншими затратами є залученням основних засобів у господарську діяльність.

В теперішніх складних економічних умовах важливе значення для підвищення ефективності виробництва має процес відтворення основних виробничих засобів їх капітальний ремонт.

1.3. Методика обліку основних засобів

Відповідно до П (с) БО №7 “Основні засоби” під основними засобами розуміють матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здання в оренду іншим підприємствам, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або операційного циклу, якщо він більше одного року.

Об’єктом основних засобів є закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього; інший актив відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, щ контролюється підприємством.

Кожен об’єкт основних засобів у бухгалтерському обліку обліковується за первісною вартістю. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікують за трьома основними групами:

Група основних засобів є сукупністю однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів необоротних матеріальних активів.

У бухгалтерському обліку основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість основних засобів формується залежно від умов їх придбання.

У податковому обліку відповідно до Закону про податок на прибуток основні фонди поділяються на чотири групи:

Облік основних фондів першої групи ведеться по групі в цілому і щодо кожного об’єкта окремо, а другої, третьої, четвертої – тільки по групі.

У податковому обліку основні фонди виробничого та невиробничого призначення обліковуються окремо.

Під час надходження основних засобів усі витрати на їх придбання, що включаються д первісної вартості, акумулюються на рахунок 15 “Капітальні інвестиції”. По дебету цього рахунку відображається збільшення витрат на придбання основних засобів, а по кредиту – введення в експлуатацію.

У бухгалтерському обліку для обліку основних засобів призначено рахунок 10 “Основні засоби”. Первісна вартість об’єкта основних засобів – це історична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів. Не включаються до первісної вартості основних засобів витрати, пов’язані з сплатою процентів за користування позичкою.

Первісна вартість безпосередньо отриманого активу є справедливою вартістю такого об’єкта, збільшеною на вартість витрат, пов’язаних з його придбанням. Отже, справедлива вартість – сума за якою може бути здійснено обмін активу чи оплата зобов’язання в результаті операції між зацікавленими та незацікавленими сторонами.

При внесенні майна основними засобами до статутного фонду підприємства відбувається передача прав власності на таке майно за компенсацію у вигляді корпоративних прав. Отримані основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю та оформляються актом приймання – передачі (типова форма 03-1), який складається у двох примірниках на кожен типовий окремий об’єкт основних засобів із зазначенням у ньому вартості об’єкта основних засобів, зафіксованих у документах і затверджені керівником підприємства. Амортизація нараховується в належному порядку.

Амортизація основних засобів