Реферат - Електронний документообіг та використання ЕЦП при укладенні договорів
16

і незмінність даних, що становлять текст договору. Не допустимо, щоб факт укладення договору заперечувався правоохоронними органами лише на тій підставі, що він представляє собою комп'ютерний запис даних. При визначенні наявності договору, окрім інших можуть враховуватися наступні фактори: потужність устаткування, що використовується кожною зі сторін; характер їхньої комерційної діяльності; частота укладення комерційних угод між даними сторонами; вид і обсяг угоди; вимоги до підпису в конкретній правовій системі; можливості систем зв'язку; набір процедур дійсності, що встановлюються посередниками і їхнє виконання сторонами; дотримання торговельних звичаїв і практики; види страхування від несанкціонованих повідомлень і.т.д.
в) конфіденційність даних тексту договору. Організація, що володіє інформаційною мережею повинна встановлювати стандарти безпеки, що повинні дотримуватись сторонами, у протилежному випадку можна говорити про презумпцію збереження цілісності і конфіденційності даних.
Зовнішньоторгівельні договори, що укладаються в Інтернеті можна поділити на два види:
1) Договори, що укладаються за допомогою Інтернету, як засобу зв'язку, тобто як аналога факсу і.т.д.
2) Договори, що укладаються в Інтернеті, як у правовому просторі.
Укладення договорів другого виду характеризується низкою ознак.
По-перше, при збереженні прийнятого в усьому світі порядку укладення договорів (оферта-акцепт), особливістю таких договорів є їхня електронна форма. Як правило, оферта представляє собою проект договору, розміщений на Web-сервері оферента для публічного ознайомлення з ним. Акцепт виражається шляхом внесення в проект договору умов, прийнятих оферентом у редакції акцептанта і зазначення даних, що ідентифікують акцептанта. Наприклад, згідно ст. 1116 ГК Білорусі, форма зовнішньоторговельного договору за участю юридичної, або фізичної особи Республіки Білорусь незалежно від місця укладення повинна бути письмовою. У ст. 12 Типового закону про електронну торгівлю, що прийнятий ЮНІСІТРАЛ у 1996р. і рекомендований Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН №51/162 від 16.12.1996 р, пропонується визнати юридичну чинність, дійсність і позовну силу договорів, що укладені в електронній формі. Згідно ст. 11 Закону Республіки Білорусь про електронний документ, договір, укладений в електронній формі, за юридичною силою прирівнюється до договору, що укладений в письмовій формі. Однак особливості електронної форми й Інтернету обумовлюють особливості правового регулювання питань укладення договорів. Можна констатувати, що сформувався правовий звичай, згідно з яким в якості підпису при укладенні платних договорів використовується номер кредитної картки, а у відносинах між давніми партнерами - електронний-цифровий підпис. Часто при укладенні договорів на безкоштовне одержання в Інтернеті певного блага (товару/послуги) допускається вказівка псевдоніму споживача. Якщо ж відповідно до договору споживач одержує благо в матеріальному, а не у віртуальному просторі, то споживачу слід вказати своє правдиве ім'я, в протилежному випадку він не зможе довести, що благо надається йому.
По-друге, значна частина договорів укладається програмами-роботами без участі людини. У матеріальному просторі є поширеним використання автоматів при висновку публічного договору, наприклад, автомат продажу сигарет і.т.д. В Інтернеті також застосовуються електронні аналоги автоматів - роботи. Програми-роботи допомагають скласти, укласти і прийняти до виконання договір. Це в деяких країнах породжує невизначеність щодо питання дійсності договорів, що укладені програмами-роботами без фізичної участі людини, у зв'язку з чим виникають сумніви щодо волевиявлення особи. Ці сумніви грунтуються на тому, що (1) програма-робот могла дати збій, або (2) до програми-робота був несанкціонований доступ, результатом чого стало укладення спірного договору на невигідних для власника програми-робота умовах. Отож, дії робота повинні відповідати волевиявленню його власника. Несанкціонований доступ може бути доведений, що і слугуватиме основою для визнання договору недійсним. Тому допоки не доведене інше, договір повинен визнаватися таким, що містить правдиве волевиявлення сторін.
При застосуванні нейронних мереж, що симулюють поведінку людини в умовах обставин, що часто змінюються, стало можливим створення не просто програм-роботів, що допомагають людині позбутися від виконання одноманітної роботи, що не вимагає мислення, а програми, що здатна самостійно приймати рішення на основі вміщених у них даних і фактичних даних, що існують на момент ухвалення рішення. Отож, комп'ютер, котрий використовує дану програму може пройти "Тест Тюрінга" ("Turіng test") на антропоморфізм. В даному випадку закономірно виникає питання про волевиявлення в укладеному договорі, чиє воно - власника програми-робота, чи власне самої програми. У цьому випадку, використовуючи аналогію права можна визнати програму-робота, в якості кібер-представника, що здійснює юридичні дії від імені свого власника, а отже, воля, виражена в договорі, - це воля власника програми-робота.
По-третє, укладання договорів в Інтернеті має транснаціональний характер, а тому попадає в сферу правового регулювання міжнародного приватного права. При вирішенні колізій про застосування права до порядку укладання договору часто використовується поняття місця (місце укладання договору, місце перебування, місце проживання). В даному сенсі існують труднощі, пов'язані з укладенням договорів в Інтернеті. І справді, важко визначити місце укладення договору в Інтернеті. У матеріальному просторі все просто - оферент і акцептант зустрілися у визначеному місці, і вказавши його, підписали договір у вигляді єдиного документа, або обмінялися документами, що містять оферту і акцепт. Як правило, якщо Web-сервер, на котрому розміщений бланк договору або ж програма-робот, не належить оференту, то він не знатиме на території якої держави фактично буде укладений договір. У цьому випадку необхідно використовувати загальне правило, якщо не зазначене місце укладання договору, то ним визнається місце проживання фізичної особи або місце перебування юридичної особи оферента.

є) Електронна форма договору в міжнародній торгівлі
В даний час широкий розвиток одержала міжнародна торгівля. Суб'єкти цивільних правовідносин все частіше використовують

---

Сторінки: 1 2 3 4 5