План
1. Необхідність і суть кредиту.
2. Форми і види кредиту.
3. Функції і роль кредиту.
4. Процент за кредит. Види процентів.
1. Необхідність і суть кредиту
Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин у будь-якій сфері господарської діяльності.
Кредит – це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності; це специфічний вид економічних відносин, що ґрунтується на мобілізації і нагромадженні тимчасово вільних коштів, і формування з них позикового капіталу. Він виступає у формі передачі кредитором певної суми капіталу в тимчасове користування позичальнику.
Повернення кредиту – це його основна характеристика. Крім цього, існують ще такі основні характеристики:
Поверненість
Строковість
Платність
Особливості кредиту, що відрізняють його від інших економічних категорій:
1. При наданні кредиту позичальник лише реалізує право тимчасового користування наданими коштами чи цінностями.
2. Суб’єкти кредиту можуть почергово виступати як у ролі кредитора, так і в ролі позичальника.
3. Позичальник повинен пред’явити кредитору економічні і юридичні гарантії повернення боргу.
4. Повернення кредитору здійснюється позичальником або третьою особою – гарантом, якщо позичальник неспроможний сам це зробити.
5. Конкретний термін повернення кредиту залежить від двох обставин: від особливостей кругообороту коштів у позичальника і від можливостей кредитора щодо терміну, на який він може надати кредит.
6. Характерною рисою кредиту є сплата %- тів за користування ним. Формула руху позикового капіталу в ринковій економіці: Г – Г/. При цьому слід зауважити, що вартість зростає не в сфері обігу, а в сфері виробництва.
7. Кредитні відносини реалізуються тоді, коли збігаються інтереси кредитора й позичальника щодо конкретних параметрів позики, в першу чергу – її цільового призначення, забезпечення, терміну кредитування і величини позикового процента.
Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці:
позичальниками виступають суб’єкти господарювання, а кредиторами – банківські установи;
гроші, надані в позику, використовуються позичальником як капітал;
джерелом позикового процента є прибуток на позичені кошти;
кредит використовується як механізм перерозподілу капіталів в суспільному виробництві і для вирівнювання норми прибутку.
Суб’єктами кредиту виступають:
кредитор – сторона, що передає вартість у грошовій чи натуральній формі іншому суб’єкту ринку на засадах поверненості, строковості, платності.
позичальник – сторона, що одержує позику.
Об’єктами виступають грошові чи матеріальні цінності, щодо яких укладається кредитна угода.
Кредит у ринковій економіці
Необхідність :
Коливання потреби в обігових коштах суб’єктів ринку;
виникнення потреби у створенні і відтворенні основного капіталу;
Можливість :
Наявність тимчасово вільних коштів у кредитора;
наявність майбутніх доходів у позичальника.
Завдяки кредиту:
Зменшується час на задоволення господарських і особистих потреб
Він виступає як опора сучасної економіки, невід’ємний елемент економічного розвитку
Кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти при передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику
Отже, будь-яка діяльність підприємства неможлива без форм залучення кредитів. З економічного боку, кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій чи матеріальній формі), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит і тим , хто його отримує.
Причини виникнення кредитних відносин:
1. загальноекономічні – рух вартості у сфері товарного обміну;
2. специфічні – сезонний характер виробництв, розбіжності між нагромадженням коштів і їх витрачанням на підприємстві;
3. необхідність забезпечення безперервного процесу відтворення.
Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови:
1) учасники кредитної угоди, які мають бути юридичними самостійними суб’єктами і гарантування надання і повернення кредиту;
2) інтереси суб’єктів кредитної угоди повинні збігатися.
Для забезпечення цього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали оборотні кошти, які вони використовують для придбання ОВФ. Зі стадії виробництва оборотні кошти переходять у незавершене виробництво, а потім у готову продукцію. В свою чергу готова продукція, яка і реалізується.
Кредит дає змогу доцільніше організувати оборот коштів підприємства, не витрачати зайвих фінансових ресурсів на створення зайвих запасів сировини і матеріалів.
Форми кредиту. Види кредиту.
Основні форми кредиту:
Товарна, у якій виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відтер мінуванням платежу – це комерційний кредит, продаж товарів, наданню послуг населенню в кредит.
Грошова, у якій здійснюється рух переважної частини позикового фонду країни, більшість позик надається і погашається грошима.
За суб’єктами кредитних відносин розрізняють такі основні види кредиту:
Комерційний – надається одним товаровиробником іншому у вигляді продажу товарів з відтер мінуванням платежу і, оформлюється векселем.
Банківський – надається банками у грошовій формі; банки можуть виступати не тільки кредиторами, а й позичальниками.
Державний – надається юридичними і фізичними особами державі, традиційна форма цього кредиту – випуск державних позик.
Міжнародний – надаються позикові капітали одних країн іншим у тимчасове користування на засадах поверненості, строковості, платності. Суб’єктами міжнародного кредиту виступають банки, фірми, держави, міжнародні валютно-кредитні організації.
Класифікація банківського кредиту:
За призначенням:
на виробничі цілі (юридичним особам під основні засоби і обігові кошти)
споживчий кредит (надається фізичним особам)
За строками користування:
короткострокові (до 1 року);
середньострокові (до 3 років);
довгострокові (понад 3 роки).
За забезпеченням :
забезпечені заставою (майном чи цінними паперами;)
гарантовані (банками, фінансами);
з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової компанії);
незабезпечені (бланкові).
За ступенем ризику:
небезпечні;
безнадійні;
стандартні;
нестандартні;
сумнівні.
За методами надання:
у разовому порядку;
відповідно до відкритої кредитної лінії;
гарантійні.
За строками погашення:
водночас;
на виплат;
достроково;
з регресією платежів;
після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
Крім цього, існують і принципи кредитування – це визначальні правила поведінки банку і позичальника в процесі здійснення кредитних операцій.
Основні принципи банківського кредитування:
1. Цільовий характер кредитування передбачає вкладення запозичених коштів у конкретні господарські процеси.
2. Повернення кредиту передбачає надання позики в тимчасове користування і повне повернення позичальником вартості основного боргу.
3. Строковість кредиту вимагає повернення позики в строки, передбачені кредитною угодою.
4. Платність кредиту полягає в тому, що за користування позикою клієнт сплачує
