сторін, зокрема: неоприбутковані отримані від постачальників товарно-матеріальні цінності, а "також грошові кошти, що надійшли на поточний рахунок; привласнення виручки, яка здається в банк; завищення цін у видаткових документах; наявність безтоварних операцій тощо. Такі зловживання приховуються шляхом виправлення даних в окремих примірниках документів, складанням нових неправдивих документів, неправильного відображення чи не відображення взагалі в документах та в облікових регістрах операцій, які насправді були здійснені.
Зустрічна перевірка за документами підприємства, що ревізується, проводиться при перевірці повноти та своєчасності оприбуткування готівки в касу, на рахунок в банку, шляхом порівняння даних прибуткових касових ордерів з відповідними даними виписок банку. Помітивши в виписках банку будь-які не оговорені виправлення, підчистки або дописки, ревізор повинен провести зустрічну перевірку в установах банку шляхом порівняння даних поточного рахунку підприємства, що ревізується, з випискою із цього рахунку.
Отже, зустрічна перевірка документів є дійовим засобом виявлення документальних підробок. Сюди відноситься звірка рахунків та накладних постачальників з прибутковими документами складів про надходження матеріалів; звірка взаєморозрахунків; звірка з банком по операціях поточного рахунку, особливо по операціях надходження грошей із банку в касу; звірка з залізницею по отриманих вантажах тощо.
Таким чином, зустрічна перевірка - це співставлення двох різних варіантів одного й того ж документу (а при необхідності й інших документів взаємозв'язаних з господарською операцією документів), а також облікових регістрів, двох різних підприємств, або навіть у двох різних підрозділах одного й того ж підприємства.
На відміну від зустрічної перевірки при застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюються різні за своїм характером документи і облікові дані, в яких знайшли відображення господарські операції, що перевіряється. При взаємній перевірці співставляються різноманітні за своїм найменуванням та характером документи, у яких відображаються різні аспекти однієї і тієї ж, або декількох взаємопов'язаних операцій. Так, порівнюються прибутково-видаткові документи, які безпосередньо фіксують рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів з іншими документами, що відображають ті ж операції, але в інших аспектах; порівнюються дані про товарно-матеріальні цінності з даними про тару, в якій вони перевозились; співставляються дані бухгалтерського і оперативного обліку, а також бухгалтерські документи з перепустками на вивіз продукції; порівнюються дані первинних документів з даними облікових регістрів; перевіряється взаємозв'язок між кореспондуючими рахунками тощо.
При проведенні взаємної перевірки виявляються ознаки безтоварних і безгрошових операцій; наявності та реалізації сторонніх товарів; створення неврахованих лишків матеріалів, готової продукції, товарів, грошей; необгрунтованого нарахування заробітної плати, а також ознаки розкрадання і зловживання, що приховуються шляхом внесення в облікові регістри записів, які не підтверджуються документами, і складанням неправдивих бухгалтерських проводок тощо.
Отже, взаємна перевірка застосовується для порівняння різних документів, що відображають взаємопов'язані господарські операції. Вона здійснюється шляхом вивчення і порівняння окремих реквізитів, що
повторюються в ряді взаємопов'язаних документів. Наприклад, дані про кількість місць або масу оприбуткування вантажів у прибуткових документах складів порівнюються з аналогічними даними в документах про їх перевезення тощо.
Можливості взаємної .звірки різних документів дуже різноманітні. У кожного економічного суб'єкту вони залежать від галузевої специфіки підприємства, а також від власної системи внутрішньогосподарського контролю. Так ревізор може здійснити взаємну перевірку:
- даних первинних документів і облікових регістрів, а також оперативного обліку, що відображають відвантаження товарної продукції, з тією інформацією, що зафіксована в інших документах, пов'язаних з її відвантаженням та реалізацією (подорожні листи, перепустки тощо);
- інформації первинних документів по надходженню товарно-матеріальних цінностей з витратами на їх поставку. Дані можуть бути проаналізовані не тільки за окремими надходженнями, а й за кількістю надходження товарно-матеріальних цінностей за рік із застосуванням аналітичних процедур.
- даних про вивезення або відвантаження товарно-матеріальних цінностей з даними про тару, у якій здійснювалось відвантаження цих товарно-матеріальних цінностей;
- нарахування заробітної плати у виробництві кількістю фактично оприбуткованих готових виробів на складі (співставляються різні аспекти однієї і тієї ж господарської операції, а потім здійснюється логічна перевірка виявлених протиріч в обліку);
- первинних документів з інформацією, відображеною в облікових регістрах. Наприклад, ревізор може виявити, що в регістри рознесені, неправдиві бухгалтерські проводки, тобто в обліку відображені такі господарські операції, на які немає жодного виправдовуючого документу (або використані проводки, які не були рекомендовані відповідними інструкціями Мінфіну України, а зміст цих проводок викривляє інформацію, що випливає із сутності первинних документів);
- даних про списання основних засобів шляхом співставлений з інформацією про витрати на їх ліквідацію, а також з накладними на оприбуткування запасних частин до машин та обладнання, документами на здавання металобрухту тощо;
- інформації про списання різних товарно-матеріальних цінностей в результаті псування, бою. Така перевірка проводиться шляхом співставлення з аналогічними документами, що відображають господарські операції по їх знищенню, оприбуткуванні відповідних матеріалів тощо.
Взаємна перевірка, як правило, здійснюється як самостійний методичний прийом документального контролю, але при необхідності цим прийомом можна доповнити й інші методичні прийоми фактичного і документального контролю.
Отже, взаємна перевірка документів, які відображають різні аспекти взаємозв'язаних операцій, дозволяє ревізорам зібрати необхідні відомості про зловживання адміністрації або персоналу. Зокрема, взаємна звірка дозволяє виявити:
- повністю або частково безтоварні або безгрошові операції;
- наявність у торгово-господарській діяльності невідображених в обліку товарів;
- створення не облікованих лишків різних матеріалів, сировини, товарів і тари, а також інших цінностей з метою подальшого оформлення фальшивих документів про їх реалізацію або придбання (з привласненням самих цінностей або їх грошового еквіваленту);
- складання неправильних бухгалтерських проводок або проводок,