Додатковий випуск продукції, одержаний за рахунок зменшення норм витрат матеріалів, обчислюють шляхом множення відхилення від норми витрат матеріалів на одиницю продукції на фактичний обсяг випуску продукції і ділення одержаного результату на планову норму витрат на одиницю продукції.

За вище наведеними розрахунками аналіз впливу факторів постачання та використання матеріальних ресурсів на обсяг виробництва ВАТ Івано-Франківського арматурного заводу розглянемо в таблиці (14):

№ п/п | Показники | За планом | Фактично | Відхилення

1. | Обсяг виробництва продукції | 3000 | 3500 | +500

2. | Залишок матеріалів на початок і кінець місяця | 250 | 226 | -24

3. | Надійшли матеріали за місяць | 9050 | 10103 | +1053

4. | Використано матеріали на виробництво основної продукції

- за планом | 9000

900

- | 10010

9800

210 | +1010

+800

+210

5. | Залишок матеріалів на кінець місяця | 300 | 319 | +19

6. | Норми витрат на одиницю продукції | 3 | 2,8 | -0,2

а) вплив зменшення залишку матеріалів на початок місяця – 24:3=-8

б) вплив зміни надходження матеріалів за місяць порівняно з планом +1053:3=+351

в)вплив зміни залишку матеріалів на кінець місяця: +19:3=-6,3

г) вплив позапланово використання на інші потреби: +210:3=-70

д) вплив зміни норм витрат на одиницю продукції:

Разом - +500

Отже, обсяг виробництва продукції збільшився на 351 за рахунок збільшення надходження матеріалів і на 233 – за рахунок впровадження на підприємстві більш прогресивних норм витрат матеріалів на одиницю продукції.

Водночас відбулося зменшення обсягу виробництва за рахунок:

зменшення залишку матеріалів на початок місяця на 8;

збільшення залишку матеріалів на кінець місяця – на 6,3;

позапланового використання матеріалів на інші потреби – на 70.

Виходячи з наведених розрахунків, на підприємстві є резерви збільшення обсягу виробництва на 84, або 2,8 % до плану (84 : 3000 х 100)

Для обчислення зменшення обсягу випуску продукції за рахунок погіршення якості матеріалів визначають позапланові відходи, які створились у зв’язку з низькою якістю того виду матеріальних ресурсів, і ділять їх норму витрат цих ресурсів на одиницю продукції. |

За планом | Фактично

Надходження матеріалу:

Відходи в межах норми:

Фактичні відходи:

Понадпланові відходи

Норма витрат на одиницю продукції | 600

90

-

-

3 | 475

71,25

125,25

54,0

За рахунок понадпланових відходів кількість продукції зменшилась на 18 одиниць (54:3). При порушенні асортименту поставок матеріальних ресурсів підприємство приймає рішення щодо зміни одного виду матеріалів іншими. Це викликає збільшення витрат. Для їх визначення необхідно, кількість заміненого матеріалу (1500) помножити на різницю в ціні взаємозамінюючих матеріалів (12 грн.). отже, затрат збільшились на 1800 грн. (1500 х 12). Якби підприємство не зробило такої заміни, то план з виробництва продукції був би недовиконаний на 500 виробів (1500:3). Збільшення затрат відбувається і в тому разі, якщо постачальник підвищує ціну на сировину і матеріали. Тут необхідно проаналізувати, що вигідніше підприємству:

а) збільшувати затрати у зв’язку із застосуванням дорожчих матеріалів, але за рахунок збільшення обсягу виробництва одержати додатковий прибуток;

б) зменшити обсяг виробництва цього виду продукції, якщо внаслідок використання дорогої сировини продукція є збитковою.

Підприємство може не одержувати значну кількість продукції у зв’язку з неритмічною поставкою сировини ат матеріалів. Порушення ритмічності поставок, як відомо, викликає зменшення обсягу продукції, як насідок, - прибутку.

2.3. У зв’язку з прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку господарські операції з реалізації і випуску готової продукції відображаються по-новому, а отже, виникає необхідність по-новому калькулювати собівартість готової продукції.

На даному підприємстві бухгалтерський облік процесу виробництва залежить від характеру застосовуваної технології й організації виробництва, оскільки цими факторами визначається перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості.

Згідно з пунктом 11 П(С)БО № 16 “Витрати” до складу виробничої собівартості продукції ІФАЗ включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

Облік затрат на виробництво продукції ведеться на рахунку 23 “Виробництво”, у дебет якого списуються:

прямі матеріальні витрати – з рахунка 20 “Виробничі запаси”;

прямі витрати на оплату праці – з рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”;

загальновиробничі витрати – з рахунка 91 “Загальновиробничі витрати”.

Національні стандарти бухгалтерського обліку тільки один рядок при святили калькулюванню (п. 11 П(С)БО № 16), у той час як управлінський облік служить саме встановленню принципів і методів калькулювання.

Калькулювання – це процес визначення собівартості об’єкта витрат, який дає можливість визначити: ціну продукції, найбільш економічний процес виробництва; більш ефективний підрозділ підприємства; хто із замовників забезпечує найбільший вклад у прибуток підприємства.

Здійснюється калькулювання об’єктів витрат за допомогою системи виробничого обліку.

Виробничий облік складається з двох етапів:

групування витрат за однорідними елементами;

віднесення прямих витрат на об’єкти затрат на підставі даних первинних документів і розподіл витрат з використанням бази розподілу згідно з пунктом 16 П(С)БО № 16.

Висновок

У курсовій роботі висвітлено основні питання, що стосуються обліку і аналізу виробництва і реалізації готової продукції, а саме:

Облік і порядок формування первісної вартості готової продукції;

Порядок організації аналітичного і синтетичного обліку готової продукції;

Оцінка впливу факторів матеріально-технічного постачання на обсяг виробництва готової продукції.

Облік витрат на виробництво продукції у промисловості здійснюється на підставі Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 473, а також Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, затвердженого постановою Верховної Ради України № 283/97-ВР.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом і збутом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Готова продукція –