Міністерство освіти і науки України
Курсова робота
з дисципліни: “Аудит” на тему:
“Аудиторський висновок, його види, склад і структура”
Зміст
Вступ
І розділ Теоретичні основи складання аудиторського висновку.
Сутність поняття, історичний аспект виникнення процесу аудиту та роль аудиторського висновку в діяльності підприємств.
Види, склад і структура висновків.
Вимоги та принципи складання аудиторських висновків.
Характеристика нормативних документів, що регулюють складання та надання замовнику аудиторського висновку.
Короткий аналіз господарської діяльності підприємства, його галузеві особливості та оцінка фінансового стану.
ІІ розділ. Організація процесу аудиту та складання аудиторського висновку про ведення бухгалтерського обліку.
2.1 Організаційно-методична підготовка проекту аудиту грошових коштів.
2.2 Планування процесу аудиту грошових коштів.
2.3 Процес аудиту грошових коштів на підприємстві.
ІІІ розділ Узагальнення матеріалів процесу аудиту ат складання аудиторського висновку.
3.1 Формування аудиторського висновку за результатами перевірки.
3.2 Пропозиції аудитора щодо удосконалення ведення обліку на підприємстві.
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Одним із елементів ринкової економіки є система національного фінансово-економічного контролю, яка формується в Україні. Важливе місце у цій системі належить незалежному аудиту,
Роль аудиту, тобто незалежного контролю, умовах налагодження ринкових стосунків у нашій державі важко переоцінити.
Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності в обліку, первинних документів. Щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Метою аудиту фінансової звітності є висвітлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб’єкта господарювання.
Отже, метою проведення аудиту є збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків.
Таким чином, питання висвітлення теми аудиторських висновків є дуже актуальним.
Більшість операцій, то здійснюються на підприємстві, пов'язані з ' рухом грошових коштів, проведенням розрахунків між підприємствами. Особливо не стосується готівки, яка має здатність швидко обертатись, у зв'язку з чим ступінь ризику розкрадань є дуже високим. Тому аудит і ревізія операцій з рухом коштів, інших активів та стану розрахунків є дуже важливими.
Метою даної роботи є:
а) висвітлення питань, що стосується аудиторських висновків, їх видів, структури, вимог їх принципів складання;
б) проведення аналізу фінансового стану підприємстві ДКП “Реконструктор”;
в) аудит грошових коштів підприємств ДКП “Реконструктор”;
г) складання на підставі фактичних матеріалів аудиторського висновку і пропозиції аудитора щодо удосконалення ведення обліку на підприємстві.
При написанні курсової роботи були розглянуті основні нормативні документи і законодавчі акти. Закон України “Про аудиторську діяльність від 22 квітня” 1993 р. № 3125 – ХІІ, Національні нормативи аудиту України, затверджені Аудиторською палатою України № 73 від 18 грудня 1998 р., зокрема ННА № 26 “Аудиторський висновок” та № 28 “Аудиторські висновки спеціального призначення”.
Були зроблені узагальнення літературних джерел.
Для висвітлення практичних питань використовувались первинні документи обліку грошових коштів, розрахунків та інших активів, облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків, та інших активів, акти та довідку попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю, головна книга та звітність.
І розділ Теоретичні основи складання аудиторського висновку.
Сутність поняття, історичний аспект виникнення процесу аудиту та роль аудиторського висновку в діяльності підприємства.
Термін "аудит" виник в латинській мові понад дві тисячі років тому. Значення слова — "вислуховуючий". У Римській імперії контроль за бухгалтерами, які вели облік державних видатків, здійснювали квестори, звіти яких надсилалися до Риму і там заслуховувались екзаменаторами.
У Середньовіччі в бухгалтерському обліку визначився певний застій. Але під час перших Хрестових походів облік був поновлений і особливого розвитку набув у Європі в часи епохи Відродження. У 1631 р. з Голландії в Плімут, Масачусетс було направлено бух-галтера для аналізу надходжень податків із колонії. Це була перша бухгалтерська контрольна перевірка в Америці.
На державному рівні створювались спеціальні органи, які конт-ролювали державні видатки та збір податків. Цей вид контролю насамперед був пов'язаний з державною діяльністю. Подальший роз-виток торгівлі і насамперед промислова революція висунули нові вимоги. Різко зросла кількість великих підприємств, яким були потрібні значні кошти для свого фінансування, а також велика кількість управлінців, що їх наймали власники підприємств. Таким чином відбулося розмежування функцій між власниками і підприєм-цями. З метою попередження зловживань з боку підприємців влас-ник був змушений звернутися до перевірки фінансової звітності незалежними аудиторами.
У найрозвиненішій державі того часу — Великобританії — група знаних бухгалтерів ( в основному шотландців за походженням) створили професійне об'єднання, метою якого була перевірка фінансових звітів. Ця подія і стала початком розвитку незалежного аудиту.
У Великобританії закон про обов'язковий аудит був прийнятий: І у 1862 р., у Франції — у 1867 р., у США — в 1887 р. У Росії І інститут аудиторів був введений в армії, де вони займалися справами, пов'язаними з розслідуванням майнових спорів. Спроби створення організації аудиторів в Росії розпочалися з 1888 р., але визнання присяжні бухгалтери, як тоді називали аудиторів, не набули.
Величезний внесок у розвиток аудиту зробив американський учений і видатний практик Роберт Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту.
На території України державний контроль існував уже з початку XIX століття, але незалежний аудит, як і загалом у Росії, поширення не набув. У Радянському Союзі взагалі і в Україні зокрема існував тільки народний, державний і партійний контроль, який здійснювали Комітет народного контролю УРСР, Головне контрольно-ревізій-не управління, Міністерство фінансів України, відомчі контрольно-ревізійні управління.
Перехід до нових