| 2 | 3
1 |
За результатами тематичного
аудиту |
Свідчить про достовірність фінансової звітності, що перевірялась за спеціальним завданням замовника. Може бути призначений для спеціальних користувачів (наприклад, кредиторів, Національного банку України тощо)
2 |
Про фінансову звітність, підготовлену відповідно до інших принципів обліку |
Свідчить про достовірність фінансової звітності, що складена за іншими принципами бухгалтерського обліку (за міжнародними обліковими принципами, стандартами обліку певних країн). У ньому вказуються ті принципи бухгалтерського обліку, згідно з якими складено звітність, або ті розділи звітності, в яких міститься таке посилання. Зазначається, чи підготовлена фінансова звітність відповідно до таких принципів, чи може користувач або замовник аудиту фінансової звітності зрозуміти з назви або з приміток до неї, що вона підготовлена згідно зі спеціальними вимогами замовника
3 |
Про окремі частини фінансової звітності . |
Стосується однієї або декількох позицій фінансової звітності і свідчить про їх достовірність. Такі послуги можуть надаватись окремо або як частина аудиторської перевірки фінансової звітності. При цьому враховується, що аудитор не повинен надавати висновок про достовірність фінансової звітності в цілому, а тільки про те, чи підготовлений конкретний компонент фінансової звітності відповідно до прийнятої облікової політики
4 |
Перевірка виконання договірних відносин |
Замовлення може стосуватись підготовки аудиторського висновку про дотримання підприємством умов окремих договорів (кредитних договорів, позикових договорів на придбання облігацій, договорів на надання гарантій: сплата відсотків, дотримання певних фінансових показників, заборона на виплату дивідендів окремим особам, порядок використання доходів від реалізації певного майна
5 |
Про узагальнену фінансову звітність підприємства |
Замовлення може стосуватись підготовки аудиторського висновку про достовірність звітності, яка показує діяльність підприємства в динаміці - за декілька років. Така звітність може складатись з використанням звітів за декілька років, які раніше були підтверджені аудитором В узагальненій фінансовій звітності наводяться лише найголовніші показники діяльності та фінансового стану підприємства.
Аудиторський висновок готується і складається не для аудиторів та, в більшості випадків, не для фахівців. Його читають керівники різних рівнів управління та інші зацікавлені особи. Тому правильне тлумачення фактів, які викладаються в аудиторському висновку, має принципове значення. В ньому повинна дотримуватись об'єктивність, зрозумілість і вичерпність опису виявлених фактів і даних.
Аудиторська фірма повинна надати господарюючому суб'єкту не менше двох перших і примірників аудиторського висновку, в тому числі:
не менше одного примірника у складі вступної, аналітичної та підсумкової частин з додатками бухгалтерської звітності, що була об'єктом аудиту;
не менше одного примірника у складі вступної та підсумкової частин з додатками бухгалтерської звітності, що була об'єктом аудиту, для представлення зацікавленим користувачам. При підготовці аудиторського висновку аудиторам рекомендується І дотримуватись ряду вимог. Аудиторський висновок складається українською мовою, вартісні показники виражаються у валюті України, виправлення у змісті висновку не допускаються.
При наданні чорнового варіант у рекомендується використання відповідних приміток, що дає клієнту можливість активної роботи з цим документом і повернення його з відповідними виправленнями. При цьому ''чорновий варіант" документу за проектом повинен бути виконаний і наданий клієнту якісно.
У загальному вигляді вимоги, які пред'являються до змісту аудиторських підсумкових документів наступні.
При підготовці підсумкових документів аудитору необхідно враховувати рівень підготовленості клієнта для адекватного сприйняття матеріалу (цей рівень повинен бути достатнім). При цьому слід пам'ятати, що завданням аудитора є консультування і пояснення, а не намагання заплутати, розповідати про відоме складними фразеологічними оборотами. І хоча їх використання з метою підсилення змісту не відкидається, потрібно проводити розумну систему викладення і не завжди використовувати відкритий понятійний апарат.
Аудитору, при формуванні висновків необхідно мати на увазі, що деталі у висновках, як правило, опускаються, але їх зміст повинен бути зрозумілим читачу. Кожне формування повинно мати закінчений зміст.
До аудиторського висновку додається бухгалтерська звітність господарюючого суб’єкта, яка підлягала аудиту. З метою ідентифікації така звітність повинна бути помічена підписом аудитора або спеціальним штампом аудиторської фірми. Кожен примірник висновку разом з доданою до нього бухгалтерською звітністю є єдиним цілим і повинен бути зброшурований.
По закінченні і в ході перевірок аудитор робить певні висновки і пропозиції.
В процесі узагальнення матеріалів перевірок з метою забезпечення компактності звіту аудитор групує виявлені однорідні недоліки і порушення.
Групувати виявлені недоліки і порушення можна за різними ознаками, у тому числі за видами господарських операцій, матеріальних активів, за видами розрахунків тощо. Можна групувати відхилення за виконанням розпоряджень керівників, відхилень від положень, стандартів тощо.
Групування виявлених відхилень і недоліків за певними ознаками полегшує оформлення результатів аудиторських перевірок.
1.4 Характеристика нормативних документів, що регулюють складання та надання замовнику аудиторського висновку
Діяльність аудитора суворо регламентована законодавчими і підзаконними актами, міжнародними, вітчизняними стандартами і норма-тивами. Міжнародна федерація бухгалтерів такі стандарти називає міжнародними нормативами аудиту (МНА) та суміжних робіт; (МНА/СР). Під ними розуміють основні принципи, котрих треба додержуватися при проведенні аудиту.
Міжнародні стандарти аудиту носять рекомендаційний характер для аудиторів усіх країн світу.
Міжнародні стандарти аудиту діють при будь-якому проведенні аудиту та в міру необхідності можуть також застосовуватись аудиторами при наданні ними супутніх аудиту послуг. Однак ці стандарти не переважають над внутрішніми актами в тій чи іншій країні, що регламентують аудит і надання супутніх аудиту послуг у сфері фінансової інформації
Національні стандарти (нормативи) аудиту існують в кожній країні, що зумовлено специфікою ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності, економічного розвитку, регулювання економіки тощо.
Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність (ст. 14) Аудиторська палата України розробляє і затверджує націо-нальні нормативи аудиту, обов'язкові для дотримання всіма аудито-рами. Своїм рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. Палата