Метод бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Нормативною базою, що регулює організацію та методологію бухгалтерського обліку є національні стандарти бухгалтерського обліку:

“Загальні вимоги до фінансової звітності”

“Баланс”

“Звіт про фінансові результати”

“Звіт про рух грошових коштів”

“Звіт про власний капітал”

“Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”

“Основні засоби”

“Нематеріальні активи”

“Запаси”

“Дебіторська заборгованість”

“Дохід”

“Витрати”

“Об’єднання підприємств”

“Консолідована фінансова звітність”

“Обов’язки”

“Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”

Стандарт бухгалтерського обліку – нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно від дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві визначає:

бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно від дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несуть власник або уповноважений орган.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації.

Підприємство самостійно:

визначає облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій;

затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку.

Головний бухгалтер:

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і надання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах.

Передумовами бухгалтерського обліку є:

самостійність і незалежність підприємств.

Підприємство має бути юридично самостійним стосовно свого власника.

безперервність діяльності підприємства;

грошовий вира усіх господарських операцій;

можливість поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа;

дату і місце складання;

назву підприємства;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунок бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналогічного обліку, шляхом подвійного запису їх на взаємно пов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік здійснюється на основі таких принципів:

двоїстості господарських фактів;

визнання доходів;

розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержані ці доходи;

достовірного і точного подання фінансової звітності;

обережності і передбачливості;

постійності, тобто незмінності прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна протягом на точного року.

Бухгалтерський облік можна здійснювати із застосуванням таких форм:

журнально-ордерні форми;

скороченої журнально-ордерної форми обліку;

спрощеної журнально-ордерної форми обліку;

меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку;

спрощеної системи оподаткування, обліку звітності.

Предмет бухгалтерського обліку охоплює розподіл, обіг і споживання. Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності та джерел їх утворення. А господарська діяльність – це будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом, обліком та споживанням матеріальних і нематеріальних цінностей, наданням та використанням послуг.

Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління і контролюю.