вираженні, належать види робіт або послуг, що підлягають реалі-зації (ремонт агрегату, будови тощо).
Синтетичний облік готової продукції провадять на активному рахунку «Готова продукція» за фактичною виробничою собівартіс-тю. Якщо поточний облік готової продукції у бухгалтерії підпри-ємства ведеться не за фактичною собівартістю, а за «твердими» обліковими цінами підприємства, то слід на рахунку «Готова про-дукція» окремо записувати випуск продукції за плановою розра-хунковою собівартістю і відхилення фактичної собівартості від планово-розрахункової.
На підставі документів, що підтверджують здачу готової про-дукції на склад, у бухгалтерії роблять такий запис:
Дебет рахунка «Готова продукція»
Кредит рахунка «Виробництво».
Рахунок «Готова продукція» кредитується на суму проданої відвантаженої продукції покупцям.
Після усіх проведень на рахунку «Готова продукція» будуть відображені такі записи (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1. – Логіко-структурна побудова рахунку "Готова продукція"
Дебет | Кредит
Сальдо на початок місяця
Фактична виробнича собівартість продукції, що надійшла з виробництва на склад готової продукції (оприбуткування) | Продана (реалізована, відвантажена) готова продукція покупцям за фактичною виробничою собівартістю
Оборот за місяць | Оборот за місяць
Сальдо на кінець місяця
Якщо облік готової продукції ведеться не за фактичними, а за договірними або оптовими цінами, то необхідно вести відокрем-лений облік відхилень фактичної виробничої собівартості від & вартості в договірних чи оптових цінах підприємства. Облік гото-вої продукції у вартісному вираженні ведуть за місцем їх зберіган-ня із зазначенням матеріально відповідальних осіб.
У системі бухгалтерського обліку готова продукція відобража-ється за видами і сортами, а також за ознакою місцезнаходження, тобто: готова продукція на складах; товари відвантажені; товари, що перебувають на відповідальному зберіганні.
Щомісяця звіряють дані облікових реєстрів з даними книги залишків готової продукції і напівфабрикатів свого виробництва, контролюють записи, стан запасів готової продукції на складі, своєчасне і правильне її оприбуткування, забезпечення зберіган-ня, своєчасне відвантаження, а також виконання обов'язків за поставками продукції споживачам.
ОБЛІК ЗАТРАТ ЗІ ЗБУТУ – ПРОДАЖУ (РЕАЛІЗАЦІЇ) ПРОДУКЦІЇ, НАДАННЮ ПОСЛУГ
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ст. 23) затрати на збут — продаж, реалізацію — продукції, послуг, товарів формує окрему статтю звітності про фінансові результати, а Це означає, що у бухгалтерському обліку має бути передбачено відокремлене формування цих затрат.
До затрат щодо збуту продукції, товарів, послуг належать ті, що пов'язані з відвантаженням та реалізацією продукції, товарів, тобто позавиробничі затрати. А саме:
затрати на тару та упаковку продукції на складах готової про-затрати на ремонт тари;
транспортні затрати на доставку продукції від станції відправ-лення (пристань) до станції (пристані) призначення;
затрати на вантаження у вагони, судна, автомобілі та інші транспортні засоби;
комісійні збори, що сплачуються різним організаціям відпові-дно до договорів;
комісійні винагороди, що сплачуються торговим, постачаль-ним або збутовим організаціям за продаж ними продукції, яка може бути реалізована підприємством і тому передається для реалізації на комісійних засадах;
затрати на спеціальні аналізи, що виконуються під час відван-таження;
утримання приміщень для зберігання продукції у місцях ЇЇ ре-алізації.
До «Витрати на збут» відносяться також затрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів):
оплата праці і комісійні продавцям, торговим агентам, пра-цівникам відділу збуту та складів, водіям тощо;
затрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
витрати на відрядження;
оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторго-вих організацій;
оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утри-мання основних засобів відділу збуту, складів, транспортних засо-бів, демонстраційних залів тощо;
фрахт та інші виплати, пов'язані з транспортуванням продукції;
надання знижок (дисконту) покупцям;
гарантійне обслуговування покупців.
До цієї групи належать також затрати на відшкодування за-трат за участь у виставках, ярмарках, безкоштовно передані зразки і моделі, на представницькі затрати (організацію прийомів), кон-ференцій та інших офіційних заходів — включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу в розмірі до двох процентів від обсягів реалізації продукції.
Разом з тим до затрат щодо збуту продукції не належать:
вартість тари, що відшкодовується понад ціну товару;
затрати на тару та упаковку, якщо прейскурантом (або за умо-вами договору) передбачається відпуск продукції без тарування;
затрати на тару, якщо тарування продукції (відповідно до встановлених технологічним процесом) провадиться у цінах до здачі її на склад готової продукції; вартість такої тари включається до виробничої собівартості продукції;
затрати з упаковування і транспортування продукції, відшкодовувані покупцями;
знижка цін, наданих торговельним організаціям для відшкодування їх транспортних витрат.
Облік затрат щодо збуту ведуть на рахунку «Витрати на збут».
Загальна методика обліку затрат на збут з реалізації за еле-ментами аналогічна методиці обліку затрат виробничої діяль-ності. Тобто на першому етапі формуються елементи затрат, на другому проводиться їх списування на фінансові результати у внутрішньогосподарському обліку — визначається можливість їх прямого або непрямого віднесення на відповідний вид про-дукту. Непрямі затрати поділяються між окремими видами продукції.
За контрактом з покупцем окремі затрати по збуту можуть бути відшкодовані продавцю. Залежно від того, за чий рахунок здійснюються затрати, до рахунка «Затрати на збут» доцільно відкрити два субрахунки: за рахунок продавця та за рахунок по-купця.
Обороти на дебеті рахунка «Затрати по збуту» можливі з кре-диту таких рахунків:
Кредит рахунка «Виробничі запаси», із них:
Кредит рахунка «Матеріали»
Кредит рахунка «Запасні частини»
Кредит рахунка «Паливо»
Кредит рахунка «Малоцінні і швидкозношувані предмети»
Кредит рахунка «Знос (амортизація) основних засобів»
Кредит рахунка «Розрахунки з оплати праці»
Кредит рахунка «Розрахунки зі страхування»
Кредит рахунка «Розрахунки з різними кредиторами» та інші.
У зв'язку з тим, що затрати зі збуту є частиною собівартості проданої (реалізованої) продукції та впливають на фінансовий ре-зультат, доцільно провадити розподіл цих витрат між окремими видами проданої продукції поза фінансовим обліком.
У цьому випадку затрати щомісячно розподіляються так:
а) затрати загального характеру - між видами реалізованої
продукції пропорційно до її виробничої собівартості;
б) транспортні витрати (якщо їх питома вага значна) — за
видами реалізованої продукції, їх просто списують наприкінці
Місяця.
Для розподілу