дані табл. 4.2, економія за податком на прибуток, приведена до теперішнього часу, за строк виробничого використання екскаватора (10 років) становить 523.79 грн. Проте за строк виробничого використання погашається лише 80.3% балансової вартості екскаватора.
Рік | Нарахування амортизації | Перевищення зниження (-) суми амортизації (гр.3)-(гр.2), тис.грн. | Економія, переплата (-) на відрахуваннях із податку на прибуток (гр.4*ставку податку на прибуток),тис.грн. | Коефіцієнт дисконтування при ставці дисконту 45 % | Теперішня вартість економії за податком на прибуток, тис.грн.
Прямолінійним методом, тис.грн. | Податковим методом, тис.грн.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
1 | 3849.40 | 6078.00 | 2228.60 | 668.58 | 0.69 | 461.32
2 | 3849.40 | 5166.30 | 1316.90 | 395.07 | 0.476 | 188.05
3 | 3849.40 | 4391.36 | 541.95 | 162.59 | 0.342 | 55.60
4 | 3849.40 | 3732.65 | - 116.75 | - 35.02 | 0.226 | - 7.92
5 | 3849.40 | 3172.75 | - 676.65 | - 202.99 | 0.156 | - 31.67
6 | 3849.40 | 2696.84 | - 1152.56 | - 345.77 | 0.108 | - 37.34
7 | 3849.40 | 2292.31 | - 1557.09 | - 467.13 | 0.074 | - 34.57
8 | 3849.40 | 1948.47 | - 1900.93 | - 570.28 | 0.051 | - 29.08
9 | 3849.40 | 1656.20 | - 2193.20 | - 657.96 | 0.035 | - 23.03
10 | 3849.40 | 1407.77 | - 2441.63 | - 732.49 | 0.024 | - 17.58
38494.00 | 32542.65 | 523.79
Таблиця 4.2. Розрахунок економії за податком на прибуток при нарахуванні амортизації на екскаватор “ЕО-3329”.
Подальше нарахування амортизаційних відрахувань, яке здійснюється згідно із законом, зменшує економію за податком на прибуток. Таким чином, існуючий порядок амортизації, яке передбачає погашення вартості за строк , що значно перевищує строк корисного використання основного засобу, потребує удосконалення як із точки зору ефективної організації процесу простого відтворення, так і для цілей оподаткування.
Що стосується прискореної амортизації, то її застосування з погляду формування прибутку доцільне в тому разі, якщо зростання собівартості за рахунок амортизаційних відрахувань у першій половині строку служби основного засобу не перевищує реалізаційних цін на неї, що дає можливість відшкодувати включену в собівартість суму амортизації та спрямувати ці кошти для подальшого відтворення основних засобів. В іншому разі продукція стає не конкурентно спроможною за ціновими факторами, спостерігається погіршення даних бухгалтерської звітності, хоча фактичного витрачання додаткових коштів не відбувається. Однак в умовах ринкової економіки, коли підприємство здатне успішно функціонувати лише в тісному зв’язку із зовнішнім середовищем, жоден суб’єкт господарювання не може дозволити собі значного погіршення показників фінансової звітності, які формуються на основі даних бухгалтерського обліку.
З точки зору формування оподатковуваного прибутку, застосування методів прискореної амортизації доцільне за умови, коли підприємство прибуткове.
Таким чином, амортизаційну політику підприємства на сучасному етапі проведення ринкових реформ в Україні можна визначити, як цілеспрямовану діяльність підприємства з вибору й застосування одного з можливих (законодавчо дозволених) методів амортизації з метою максимізації обсягу власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.
Вибір методу амортизації основних фондів базується на розробці бізнес-плану діяльності підприємства протягом амортизаційного періоду й повинен враховувати такі фактори:
темпи зростання обсягів діяльності та її дохідності;
темпи зростання поточних витрат;
зміни в податковій політиці держави;
необхідність і час виконання фінансових зобов’язань, джерелом покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення капітальних витрат за рахунок прибутку;
прогнозований період експлуатації об’єкта амортизації до його ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об’єкта амортизації;
потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.
Обґрунтування доцільності застосування методу амортизації чи вибору з кількох можливих передбачає проведення таких заходів:
розрахунок розміру амортизаційних відрахувань та роками амортизаційного періоду;
розрахунок обсягу чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства за роками амортизаційного періоду;
розрахунок грошового потоку підприємства за роками амортизаційного періоду, який визначається як сума амортизаційних відрахувань і чистого прибутку;
визначення теперішньої вартості сукупного грошового потоку, який сформовано протягом амортизаційного періоду з урахуванням фактору дисконту.
Критерієм вибору найприйнятнішого методу амортизації повинно бути максимальне значення теперішньої вартості грошового потоку, тобто виконанням вимоги:
Прп – чистий прибуток п-го періоду;
АМп – амортизаційні відрахування п-го періоду;
q – дисконт;
к – тривалість амортизаційного періоду.
Як об’єкт фінансово-економічного аналізу грошовий потік має особливе значення при аналізі доцільності інвестицій, окупності інвестиційних проектів.
Отже , амортизаційні відрахування – одне з головних джерел здійснення реальних інвестицій. За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес її відтворення, регулюється технічна та виробнича політика на підприємстві. В Україні не вироблено амортизаційної політики, яка б дала змогу стимулювати використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів. Необхідно створити таку систему амортизації, яка б к рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основного капіталу.
1.5Облік ремонту основних засобів
Для забезпечення експлуатаційності та ефективності використання, а також продовження строку служби основні засоби підлягають періодичним ремонтам (поточному, капітальному). Підприємства самостійно планують витрати на всі види ремонтів, виходячи з технічного стану об'єктів основних засобів та забезпеченості матеріальними і фінансовими ресурсами. В основі поділу ремонтів на капітальний і поточний покладено принцип складності й періодичності проведення ремонтних робіт.
Ремонт основних засобів може виконуватися двома способами — підрядним і господарським.
При підрядному способі всі види робіт виконує підрядна організація, а підприємство-замовник здійснює оплату пред'явлених розрахунково-платіжних документів за виконані і прийняті за актами роботи (виходячи з їх договірної вартості).
При