словами ”і готова до споживання ”.
Завгородній В.А. і Собко О.М. надають значної уваги оцінки готової продукції і відмічають, що надходження готової продукції власного виробництва відображається по фактичній виробничій собівартості.
В аналітичному обліку можливо відображення готової продукції по обліковим цінам.
Фаріон І.Д. відмічає, що в управлінському обліку готову продукцію оприбутковують в кількісному вираженні протягом місяця, а в кінці місяця виражають в грошовій оцінці.
Лишиленко О.В. не дає визначення готової продукції, а відмічає, що до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам [ст.358].
Журавель Г.П., Хомин П.Я. відмічають, що готовою продукцією є така, яка повністю пройшла передбачені технологією виробництва стадії і процеси, оприбуткована на склад, або прийнята замовником, проте автори не торкаються питання оцінки ні запасів взагалі, ні готової продукції зокрема.
На мою думку найдоступніше для практики описує оцінку готової продукції Пушкар М.С.
В бухгалтерському обліку примінення методів оцінки готової продукції має бути таким, щоб не знижували витрати на її виробництво та не завищували її оцінку.
Готова продукція відноситься до активів підприємства. Активи це ресурси, які придбані (виготовлені) підприємством в минулому і в майбутньому підприємство очікує отримати від них економічну вигоду.
Під економічною вигодою готової продукції слід розуміти здатність її бути реалізованою, або обміняною, або використаною для господарських потреб тощо,
Якщо готова продукція не може принести підприємству економічну вигоду, тобто не може бути реалізованою, чи то обміняною тощо, то вона не являється активом, тобто ресурсом і повинна бути списана.
М.С. Пушкар собівартість продукції визнає універсальним показником, який в грошовому виразі акумулює всі витрати (прямі і не прямі) пов’язані збудь –яким процесом чи виробом.
Автор відмічає, що управлінський облік витрат вимагає, в першу чергу організації аналітичної бухгалтерії, функціями якої є:
визначення витрат на виробництво і собівартість виробів;
розрахунок фінансових результатів виробленої продукції;
одлік витрат за центрами і сферами відповідальності .
Із цим можна погодитись, але сам термін ”організації аналітичної бухгалтерії ” краще замінити ”аналітичним обліком витрат на виробництво”. В подальшому автор саме це відмічає, що облік витрат на виробництво в значній мірі залежить від правильного документування спожитих ресурсів підприємства. Синтетичний і аналітичний облік витрат на виробництво може бути успішним лише в тому випадку коли чітко вказується за якими ознаками побудований облік та чітко описану методику збору інформації витрат і формування собівартості продукції.
Н.М. Ткаченко готовою продукцією вважає ”матеріальний результат виробничої діяльності кожного підприємства ”. Автор значну увагу надає оцінці готової продукції. Готову продукцію, що надходить на склад з виробництва відображають за фактичною собівартістю по дебету рахунка 26 ”Готова продукція”. Відпуск готової продукції показують по кредиту рахунка 26 ” Готова продукція” за фактичною собівартістю.
Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну собівартість готової продукції на кінець періоду
На відміну від інших авторів Ткаченко Н.М. показує відображення і оцінку залишків [86 с. 401] незавершеного виробництва на кінець місяця, що визначається за формулою:
НВПк= НВПп + В – СРП, де:
ВПК – незавершене виробництво продукції на кінець звітного періоду;
НВПп – незавершене виробництво продукції на початок звітного періоду;
В – витрати на виробництво продукції у звітному періоді;
СРП – собівартість реалізованої продукції.
Залишки незавершеного виробництва по дебету рахунка 23 ”Виробництво ” показують в балансі.
Рахунок 701 ”Дохід від реалізації продукції” та рахунок 901 ”Собівартість реалізованої продукції” призначені на підприємствах і в організаціях України при визначенні обсягу виручки від реалізації продукції і її собівартості. Ці рахунки детально охарактеризовані в П(с)БО 15 ”Дохід”, а кореспонденція по дебету та кредиту рахунків 701 ”Дохід від реалізації продукцїї” та собівартості реалізованої продукції дані в Інструкції 291 до Плану рахунків.
Етапи та порядок ведення обліку готової продукції наведено на рис.1.2
Засновник, керівник
призначення, договір
v-
Комірник
Необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції, що визначають за допомогою певних коефіцієнтів, співвідношення вартісним (ціннісним) показником виготовленої продукції є обсяг товарної продукції у вартісних показниках).
На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується в кількісному виразі.
Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути орендований декількома способами:
1. в сортових картках складського обліку;
2. безкартковим способом
При першому способі в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розділі підрозділів – виробників та за місцем зберігання. При без картковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних по оприбуткуванню, відпуску і залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.
У картках або книгах складського обліку здійснюється записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки. При створенні повністю автоматизованих складів, облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. Картки замінюються оперативними машино грамами залишків та руху готової продукції по кожному найменуванню та виду.
У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.
Аналітичний облік прийому і відпуску готової продукції, який оформлюється прибутковими і видатковими документами, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами (плановою собівартістю, оптовими та відпускними цінами тощо) з виділенням в регістрах відхилень