для обліку дочірніх підприємств в окремих фінансових звітах материнського підприємства;
Крім того, у разі наявності, слід розкривати:*
причини, з яких дочірнє підприємство вилучено з консолідації;*
характер відносин між материнським та дочірнім підприємством, якщо ма-теринське підприємство не володіє в дочірньому, прямо чи непрямо, більш як половиною голосів;*
назву підприємства, в якому материнському підприємству належить більше половини голосів, прямо або непрямо через (дочірні підприємства), але яке, з причин відсутності контролю, не є дочірнім підприємством;*
вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату складання фінансового звіту), результати звітного періоду та відповідні суми попереднього періоду;*
статті у консолідованих фінансових звітах, до яких застосовувалася різна облікова політика.
Щодо впливу змін валютних курсів підприємство має розкривати:*
суму курсових різниць, які включені до чистого прибутку або збитку протя-гом звітного періоду;*
курсові різниці, включені до складу власного капіталу, а також інформацію, що пояснює різницю між сумою таких курсових різниць на початок і кінець звітного періоду.
Коли валюта звітності не співпадає з валютою країни розташування підприємства, яке звітується, слід пояснювати причину застосування іншої ва-люти. Також наводиться причина будь-якої зміни валюти звітності.
Коли відбувається зміна у класифікації закордонного підприємства слід роз-кривати:
* характер та причини зміни;*
вплив зміни у класифікації на акціонерний капітал та на чистий прибуток, або*
збиток за кожний попередній наведений період, якщо зміна у класифікації відбулася на початку самого першого із наведених періодів.
Діяльність підприємства у примітках висвітлюється з різних сторін. МСБО вимагають надавати додаткову інформацію не тільки про підприємство у цілому, але й про його складники — сегменти. При цьому інформація стосовно окремих сегментів повинна бути узгоджена з інформацією про підприємство в цілому, яка надана у фінансових звітах.
Висновки
Проаналізувавши дану тему, можна зробити висновок, що для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів, такими даними є фінансова звітність. Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. До неї відносяться:*
баланс;*
звіт про фінансові результати;*
звіт про рух грошових коштів;*
звіт про власний капітал;*
примітки до звітів.
Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, в якому воно функціонує. Інформація стосовно економічних ресурсів, контрольованих підприємством і здатності його в минулому змінювати ці ресурси є корисною для визначення спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у май-бутньому. Інформація щодо структури капіталу є корисною при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоків грошових коштів серед власників підприємства, а також при визначенні ймовірності залучення фінансів у майбутньому. Інформація щодо ліквідності та платоспроможності підприємства є корисною для прогнозування спроможності підприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання. Ліквідність свідчить про наявність грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань даного періоду. Наявність грошових коштів упродовж більшого періоду часу для вчасного виконання фінансових зобов'язань свідчить про платоспроможність підприємства.
Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові ре-зультати підприємства. Він складається з 3-х розділів:
Перший розділ звіту про фінансові результа-ти надає нам інформацію про доходи і витрати з точки зору власника підприємства. Другий розділ цього звіту надає змо-гу провести необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут та інших операційних витрат за економічними елементами та ви-користовується для складання звіту про рух грошових коштів (під час кори-гування суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема на суму амортизації). Третій розділ звіту про фінансові результати — Розрахунок прибутковості акцій — стосується лише акціонерних товариств, прості або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, які знаходяться у процесі випуску зазначених акцій. Це новий розділ, який відповідає вимогам МСБО 33 "Прибуток на акцію".
Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період, де відображається в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової. Для складання звіту про рух грошових коштів звичайно використовують показни-ки балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку.
Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
За принципом повного висвітлення фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них.
Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обгрунтованість статей фінансових звітів, а та-кож інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положення-ми (стандартами).
Список використаної літератури
Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник. – К.: Лібра, 1999. – 336 с.