свою чергу, поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну).
Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Основна діяльність— це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для торговельного підприємства такими будуть операції з придбання та реалізації товарів, для виробничого — придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізації, для інвестиційної компанії — формування портфелю інвестицій тощо. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями — ви-робництво, управління, збут та інші.
Інвестиційну та фінансову діяльність, як правило, визначають під час скла-дання звіту про рух грошових коштів. Інвестиційною діяльністю вва-жають придбання та реалізацію тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
У звіті про фінансові результати статті, пов'язані з цими видами діяльності, надані в статтях:*
дохід від участі в капіталі;*
інші фінансові доходи (прибутки);*
інші доходи (прибутки);*
фінансові витрати;*
втрати від участі в капіталі;*
інші витрати.
За класифікацією доходів і витрат за видами діяльності і функціями побудований розділ І звіту про фінансові результати, що забезпечує послідовне зіставлення доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. У розділі II звіту про фінансові результати операційні витрати (на виробниц-тво, збут, управління та інші операційні витрати) надаються в розрізі економічних елементів.
3.3. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду
Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Таким чином, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі кроки:
1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг). Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.
2. Розрахунок валового прибутку (збитку). Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
3. Визначення фінансового результату—прибутку (збитку) — від операційної діяльності. Визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого опе-раційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших опе-раційних витрат.
4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).
5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності. Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподатку-вання та сумі податків на прибуток.
6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збит-ку) від звичайної діяльності та надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.
3.4. Примітки до звіту про фінансові результати
У примітках до звіту про фінансові результати перш за все надають більш детальну інформацію про доходи.
Розкриття прибутку або збитку від звичайної діяльності необхідне у разі:*
списання вартості запасів до чистої вартості реалізації, або основних засобів до відновленої вартості, а також сторнування такого часткового списання;*
реструктуризації діяльності підприємства та сторнування будь-яких забез-печень на реструктуризацію;*
реалізації об'єктів основних засобів;*
реалізації довгострокових інвестицій;*
припиненні діяльності;*
врегулюванні судових позовів;*
інших випадків сторнування забезпечень.
Розкриття надзвичайних статей необхідне, тому ідо у звіті про фінансові результати наведена їх загальна сума. Підприємство у примітках пояснює, внаслідок яких саме надзвичайних подій отриманий дохід або понесені витрати.
Розкриття податку на прибуток у примітках здійснюється за таким планом:
1. основні компоненти податкових витрат (доходу);
2. сукупний поточний та відкладений податок, пов'язаний зі статтями, що дебетуються або кредитуються на власний капітал;
3. податкові витрати (доходи), пов'язані з екстраординарними статтями;
4. взаємозв'язок між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком;
5. зміна ставок оподаткування;
6. тимчасові різниці;
7. невикористані податкові збитки та невикористані податкові пільги;
8. податкові витрати по припинених операціях;
9. відстрочений податковий актив.
До основних компонентів податкових витрат (доходу) відносять:
10. поточні податкові витрати (доходи);
11. усі коригування, визнані протягом періоду щодо поточних податків попередніх періодів;
12. суму відкладених податкових витрат (доходу), що відноситься до виник-нення та сторнування тимчасових різниць;
13. суму відкладених податкових витрат (доходу), що відноситься до зміни ставок оподаткування або введення нових податків;
14. суму вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків, податкових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка викорис-товується для зменшення поточних податкових витрат;
15. суму вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків, по-даткових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка використовується для зменшення відкладених податкових витрат;
16. відкладені податкові витрати, що виникають від списання або сторнуван-ня попереднього списання відкладеного податкового активу.
Щодо тимчасових різниць розкривають:*
суму (та дату закінчення строку дії, якщо є) тимчасових різниць, що не підлягають оподаткуванню, невикористаних податкових збитків та невико-ристаних податкових пільг, за якими відкладений податковий актив у балансі не визнається;*
сукупну суму тимчасових різниць, супутніх інвестиціям у дочірні підпри-ємства, відділення та асоційовані компанії, а також*
часток в спільних підприємствах, щодо яких відкладені податкові зобов'я-зання не були визнаними
Щодо кожного типу тимчасової різниці та кожного типу невикориста-них податкових збитків та невикористаних податкових пільг розкривають:*
суму відкладених податкових активів та зобов'язань, що визнані в