Загальні вимоги до бухгалтерського обліку виконання бюджетів такі:

а) облік повинен бути чітко документований;

б) облік проведених операцій здійснюється у певній послідовності на підставі документів;

в) записи проведених операцій відображаються на рахунках бухгалтерського обліку;

г) облік повинен бути суцільним за охопленням операцій і безперервним у часі.

Бухгалтерський облік виконання бюджетів відзначається складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв’язків. Він опрацьовує масові результати (отримання податків і здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип єдності каси та консолідацію бюджетних рахунків на єдиному казначейському рахунку.

Бухгалтерський облік операцій з виконання бюджетів передбачає їхній зв’язок через: єдиний план рахунків; єдину бюджетну класифікацію.

Система бухгалтерського обліку організована таким чином, щоб описувати бюджетні операції в узагальненому вигляді у синтетичному обліку і докладно (на розвиток синтетичного) – в аналітичному обліку. [ 13 ]

Залежно від природи облікової інформації бухгалтерський облік виконання бюджетів поділяють на три взаємопов’язані і взаємодоповнювальні види: оперативний; статистичний; бухгалтерський.

Кожен з них має свою специфіку, коло явищ, що спостерігаються, завдань і методів спостереження.

Оперативний облік використовується для реєстрації, спостереження і контролю за окремими явищами бюджетного процесу з метою повсякденного управління. Дані оперативного обліку збираються на певну дату усно, телефоном, телеграфом, телефаксом або відправляються засобами електронного зв’язку у вигляді термінових повідомлень керівництву і державним органам, якщо це передбачено законодавством України. За допомогою оперативного обліку здійснюється повсякденний контроль на певних ділянках бюджетного процесу. Така інформація необхідна для відповідних оперативних висновків і розробки конкретних рекомендацій щодо виявлення додаткових резервів бюджету з наступним їхнім використанням.

Статистичний облік вивчає й узагальнює масові явища та їхні закономірності в бюджетному процесі. Він тісно пов’язаний з іншими видами обліку, використовує дані оперативного і бухгалтерського обліку, має свої особливі прийоми збору даних (переписи, анкетування, опитування) і способи опрацювання цих даних (групування, зведення, вирахування різних показників: середніх, індексів, коефіцієнтів). Дані статистичного обліку використовуються для економічного аналізу і прогнозування на поточний і перспективний періоди.

Бухгалтерський облік – це упорядкована система збору, реєстрації й узагальнення у грошовому виразі інформації про активи й зобов’язання бюджетів та їх рух шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх бюджетних операцій. Бухгалтерський облік має свої особливості, які відрізняють його від інших видів обліку, а саме:

а) це документально обґрунтований облік;

б) безперервний у часі і суцільний за охопленням, з урахуванням усіх змін, які відбуваються у бюджетному процесі;

в) застосовує особливі, тільки йому властиві засоби опрацювання даних (бухгалтерські рахунки, подвійний запис, баланс тощо).

Бухгалтерський облік виконання бюджетів слугує основою інформаційного забезпечення управління бюджетним процесом.

Залежно від облікових функцій бухгалтерський облік виконання бюджетів поділяється на: теорію, фінансовий облік та управлінський облік.

Теорія бухгалтерського обліку – це теоретичні, методологічні і практичні основи організації системи бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Фінансовий облік – це система збору звітної інформації, яка забезпечує бухгалтерське оформлення і реєстрацію бюджетних операцій, а також складання фінансової звітності. Дані фінансового обліку використовують і внутрішні користувачі (керівники різних рівнів), і зовнішні (фінансові і податкові органи, парламент, Уряд, кредитори тощо). Фінансовий облік охоплює значну частину бухгалтерського обліку, акумулює інформацію про активи і зобов’язання бюджету.

Управлінський облік призначений для збору облікової інформації, яка використовується лише керівниками різних рівнів органу, що здійснює облік.

Існує два підходи до організації управлінського обліку: паралельний та інтегрований.

Паралельний підхід передбачає наявність двох автономних систем обліку: фінансової та управлінської. Такий підхід прийнятий у більшості розвинутих країн. Йому властиві такі риси:

а) різноманітна спрямованість (орієнтація) обліку;

б) різні принципи відображення доходів і видатків підприємства і можливі суттєві відмінності в результатах;

в) спеціалізація облікових працівників.

Інтегрований підхід виходить з того, що відображення операцій відбувається на основі одних і тих же документів (подій) в єдиній базі даних бухгалтерського обліку. Різниця між фінансовим і управлінським обліком полягає в глибині деталізації обліку, різному групуванні статей обліку, періодичності вибірки з бази даних, формах надання інформації. Переваги такого підходу:

а) уникнення дублювання облікових операцій;

б) відсутність необхідності координації дій різних облікових підрозділів;

в) зв’язок управлінського і фінансового обліку через баланс.

Предметом бухгалтерського обліку виконання бюджету є процес виконання державного бюджету, який відображає один з аспектів розширеного відтворення, а саме: розподілу і перерозподілу національного доходу. Розподільчі відносини, в тому числі і ті, які здійснюються через бюджет, є одним із найскладніших етапів суспільного відтворення. Вони торкаються інтересів усіх членів суспільства, і тому всебічний, повний і докладний облік даних відносин викликає загальний інтерес у суспільстві.

Метод бухгалтерського обліку виконання бюджетів – це сукупність спеціальних способів і прийомів, за допомогою яких вивчається предмет бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку застосовують такі методи:— 

хронологічне і систематичне спостереження;— 

вимірювання бюджетних засобів і процесів;— 

реєстрація та класифікація даних з метою їх систематизації;— 

узагальнення інформації з метою звітності.

Перелічені методи дають змогу формувати бухгалтерську інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Облікові дані формуються за допомогою таких інструментів методу: документація, інвентаризація, грошова оцінка, рахунки, подвійний запис, бухгалтерський баланс, бухгалтерська звітність.

Методу спостереження відповідають прийоми документації та інвентаризації; вимірювання здійснюють шляхом оцінки; реєстрація та класифікація (поточне групування) проводяться на рахунках за допомогою подвійного запису; узагальнення інформації з метою звітності відбувається у бухгалтерському балансі та фінансовій звітності.

Ці інструменти забезпечують технологію облікового процесу – трансформацію даних про окремі операції в різноманітну інформацію для управління.

Документація – письмове свідчення про здійснену бюджетну операцію, яке надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку