розмірі, що дорівнює 70 відсоткам від ставки, передбаченої чинним Законодавством для відповідної категорії платників, та 100 відсотків податку на прибуток підприємств та організацій комунальної власності;
частина прибуткового податку з громадян;
70 відсотків податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності і підпорядкування;
плата за землю, що дорівнює 10 відсоткам від ставки, передбаченої Законодавством України до республіканського бюджету АР Крим та обласних бюджетів і 70 відсотків – до Київського і Севастопольського міських бюджетів;
надходження від внутрішніх позик і грошово-речових лотерей, що проводяться за рішеннями відповідних Рад народних депутатів, згідно з Законами України;
частина доходів від приватизації державного майна, яка визначається Законом про Державний бюджет України на наступний рік;
відрахування, дотації і субвенції з Державного бюджету України;
надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня;
дивіденди, одержані від акцій і цінних паперів, що належать державі а акціонерних товариствах, створених за участю підприємств комунальної власності цього рівня;
інші надходження, встановлені законами України.
У доходи районних бюджетів, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів в порядку, на умовах і в межах, встановлених Законами України, зараховується:
податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (крім комунальної) і підпорядкування у розмірі, визначеному Радою народних депутатів вищого рівня, та 100 відсотків податку на прибуток підприємств та організацій комунальної власності цього рівня;
прибутковий податок з громадян у розмірі, визначеному Радою народних депутатів вищого рівня;
плата за землю до районних бюджетів у розмірах, визначених Радою народних депутатів вищого рівня, і 60 відсотків – до міських бюджетів (міст обласного підпорядкування);
податок на нерухоме майно громадян;
місцеві податки і збори, крім винятків, передбачених законодавством України;
частина доходів від приватизації державного майна, яка визначається Радою народних депутатів вищого рівня;
надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня;
відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;
інші надходження.
У доходи районних у містах бюджетів зараховується такі ж доходи, як і до районних, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів, крім податку на нерухоме майно громадян.
Найслабкішою ланкою Закону “Про бюджетну систему України” є визначення доходної бази всіх рівнів місцевих бюджетів, крім республіканського бюджету АР Крим та обласних бюджетів. По суті, за ними повністю закріплені податок на нерухоме майно громадян (якого ще не затверджено Верховною Радою України), надходження від оренди і продажу майна комунальної власності, збори й інші неподаткові доходи, місцеві податки і збори. Якщо в цілому питання дохідної бази обласних бюджетів значною мірою знайшло своє вирішення в Законі, то дохідна база всіх нижчих рівнів місцевих бюджетів – районних, міських (міст обласного підпорядкування), районних у містах, міських (міст районного підпорядкування), сільських та селищних – встановлюється Верховною Радою АР Крим та Радами народних депутатів вищого рівня для кожного нижчого. Таке становище сьогодні викликає найбільше нарікань і є причиною протиріч між місцевими Радами різних рівнів.
Самостійною статтею доходів місцевих бюджетів є дотації, субвенції і субсидії.
Дотації – форма централізованого регулювання доходів і видатків підприємств, організацій, установ, а також бюджетів, планові витрати котрих перевищують отримані доходи, у вигляді надання грошових коштів, які компенсують збитковість. Таке додаткове надання коштів може спрямовуватися на покриття збитків підприємств і організацій, як виробничої , так і невиробничої сфери, а також на збалансування місцевих бюджетів.
Субвенції – цільова допомога, вид державного сприяння місцевим органам влади або окремим галузям господарства, яка надається для вирішення певних задач.
Субсидії – фінансова допомога, яка надається частіше всього за рахунок коштів державного бюджету місцевим органам влади, юридичним і фізичним особам, іншим державам. Розрізняють прямі і непрямі субсидії.
Облік доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів.
Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими в дохід держбюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Для забезпечення відображення у бухгалтерському обліку операцій з виконання державного та місцевих бюджетів за доходами органи Держказначейства використовують відповідні рахунки 1, , 6, 8 і 9 класів.
Бюджетним кодексом України встановлено, що складниками державного та місцевих бюджетів можуть бути загальний і спеціальний фонди. Такий поділ уперше було здійснено 2000 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік». [ 1 ]
Своєю чергою, до складу спеціального фонду держбюджету входять:
надходження спеціального фонду, які направляються на спеціальні видатки;
власні надходження розпорядників бюджетних коштів.
Для відображення у бухгалтерському обліку операцій за доходами загального фонду державного та місцевих бюджетів органи Держказначейства використовують аналітичні рахунки за балансовими рахунками, рахунками бюджетного та позабалансового обліку:
1111 – єдиний казначейський рахунок;
3111 – надходження до загального фонду державного бюджету;
3141 – надходження до загального фонду місцевих бюджетів;
6111 – доходи загального фонду державного бюджету ;
6121 – доходи загального фонду місцевого бюджету;
9311 – поточні планові показники за доходами загального фонду державного бюджету;
9321 – поточні планові показники за доходами загального фонду місцевого бюджету;
9313 – затверджені планові показники за доходами загального фонду державного бюджету;
9323 – затверджені планові показники за доходами загального фонду місцевого бюджету;
9911 – контррахунок для активних рахунків позабалансового обліку.
Рахунки для обліку операцій за доходами загального фонду бюджетів за рахунками 3111, 3141, 6111, 6121, 9311, 9313, 9321, 9323 відкриваються засобами програмного забезпечення за такою схемою:
BBBB K SSS H RR TTT,
де:
BBBB (4 знаки) – номер рахунку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119, зі змінами та доповненнями;
K