2) Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 (далі - Порядок № 116);

3) Порядком надання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28. 02. 2000 р. № 419 (далі - Порядок № 419);

4) Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку і збереження дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06. 04. 98 р. № 84.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли вона є обов'язковою відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до Порядку № 419 (п.12) проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства є обов'язковим:

1) перед складанням річної фінансової звітності, а також у випадку.

2) передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;

3) зміни матеріально відповідальних облич (надягни приймання-передачі справ);

4) установлення фактів чи крадіжок зловживань, псування цінностей, а також по розпорядженню судово-слідчих органів;

5) пожежі, стихійного чи лиха техногенної аварії;

6) ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Інструкцією № 69 (п.п. 4, 5, 6) конкретизуються деякі деталі, а саме:

- при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у випадку зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади);

- у випадку одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантажування товарів чи при одержанні від покупця претензії щодо недовантажування товарів обов'язково проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені зазначені претензії.

Інвентаризація є важливим засобом контролю за збереженням власності, і основними її задачами завжди вважалися:

а) виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей і коштів у натуральному виразі;

б) встановлення надлишку чи нестачі товарно-матеріальних цінностей і коштів шляхом зіставлення їхньої фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в) виявлення цінностей, що частково утратили свою первісну якість чи застаріли, а також невикористовуваних матеріальних цінностей;

г) перевірка дотримання умов і порядку збереження матеріальних цінностей.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення в стислий строк; визначити об'єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядницьким документом керівника створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів і головного бухгалтера й очолюється керівником підприємства чи його заступником.

Задачами постійно діючої інвентаризаційної комісії є:

- проведення профілактичної роботи щодо забезпечення збереження цінностей;

- організація проведення інвентаризацій і здійснення інструктажу членів робочих інвентаризаційних комісій;

- здійснення контрольних перевірок правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркових інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей у місцях збереження в міжінвентаризаційний період;

- перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованості пропозицій по заліках пересортовування цінностей у місцях їхнього збереження;

- проведення з доручення керівника підприємства повторних суцільних інвентаризацій (при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації й в інших випадках);

- розгляд письмових пояснень осіб, що допустили нестачу чи псування цінностей чи інші порушення, а також пропозицій по регулюванню виявлених інвентаризаційних різниць, заліку внаслідок пересортовування.

Отже, основна функція постійно діючих інвентаризаційних комісій полягає в організаційно-методичному керівництві інвентаризаційною роботою й організації контролю за збереженням майна на підприємстві.

Для безпосереднього ж проведення інвентаризації в місцях збереження запасів розпорядницьким документом керівника підприємства створюється робоча інвентаризаційна комісія, до складу якої входять інженери-технологи, інженери-механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, менеджери, бухгалтери й інші досвідчені фахівці, що добре знають об'єкт інвентаризації, ціни і первинний облік. Робітники інвентаризаційної комісії очолюють представники керівництва підприємства. Забороняється призначати головами робочих інвентаризаційних комісій у тих же матеріально відповідальних облич того самого працівника два роки підряд.

Робочі інвентаризаційні комісії:

- здійснюють інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей у місцях збереження;

- несуть відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення в інвентаризаційні описи даних про фактичні залишки цінностей;

- вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, збереження і відпуску товарно-матеріальних цінностей, удосконалення обліку і контролю за їх збереженням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей;

- разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації;

- оформляють протокол із вказівкою в ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків про їхнє походження, пропозицій про залік нестач і надлишків шляхом пересортовування, списанні нестач у межах норм природного збитку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таких втрат і нестач у майбутньому (протокол затверджується керівником підприємства в 5-денний термін).

Отже, головна функція робочих інвентаризаційних комісій полягає в безпосередньому проведенні інвентаризацій, якість яких контролюється постійно діючою інвентаризаційною комісією за допомогою контрольних перевірок.

Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитися постійно діючою інвентаризаційною комісією при участі членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних облич після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу (комори, магазина, секції і т.п.), де проводилася інвентаризація. При цьому перевіряються з опису найбільш коштовні матеріальні цінності і ті, які користуються підвищеним попитом.

При виявленні значних розбіжностей між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.

Керівник підприємства повинний терміново за представленням постійно діючої інвентаризаційної комісії розглянути питання про відповідальність першого складу робочої інвентаризаційної комісії, яка допустила порушення при проведенні інвентаризації цінностей.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом контрольних перевірок. Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія