при цьому необхідно стежити, щоб не було податкової заборгованості. При наявності в підприємства заборгованості перед бюджетом виплата заробітної плати може здійснюватися винятково за рахунок коштів, отриманих з установ банків.
Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності коштів (готівки, поштових марок і т.п.), що знаходяться в касі підприємства, оформляється акт.
Він складається в двох екземплярах і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою. Один екземпляр передається в бухгалтерію підприємства, другий залишається в матеріально відповідальної особи. Нагадаємо, що у випадку зміни матеріально відповідальної особи акт складається в трьох екземплярах (1 - для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, 2 - для матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, 3 -для бухгалтерії).
Якщо комісією була виявлена нестача чи надлишок цінностей у касі, то при складанні акта в ньому вказуються суми таких нестач чи надлишків. Також обов'язково варто вказати й обставини їхнього виникнення.
У випадку, коли матеріально відповідальна особа знайде після інвентаризації помилки в інвентаризаційному описі, вона має негайно повідомити про це членів інвентаризаційної комісії. У свою чергу, комісія повинна відповідним чином відреагувати на дані заяви (тобто здійснити перевірку наявних факторів), і якщо помилки були допущені, виправити їх.
Перевірка стану розрахунків з покупцями (замовниками) і постачальниками (підрядчиками) є однією з головних задач інвентаризації.
При її проведенні комісія встановлює наявність у підприємства дебіторської чи кредиторської заборгованостей, перевіряє їхню реальну величину, вживає необхідних заходів для усунення розбіжностей з покупцями і постачальниками по виявлених сумах. Комісія перевіряє також стан розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами (розрахунки по заробітній платі, з підзвітними особами й ін.).
У ході її проведення комісія повинна:
1) оформити виписки, які вказують на реальне існування дебіторської заборгованості, і направити їх усім дебіторам підприємства. Підприємства-дебітори зобов'язані протягом 10 днів із дня одержання цих виписок підтвердити таку заборгованість чи заявити свої заперечення з цього приводу;
2) вимагати по невідфактурованим постачанням від постачальників розрахунково-платіжні документи (після перевірки бухгалтерією підприємства таких постачань). Постачальникам необхідно надати необхідні документи або заявити про відсутність заборгованості. Якщо їхнє надання неможливе, постачальники повинні повідомити про причину цього.
На кінець звітного періоду на рахунках обліку розрахунків з покупцями і постачальниками, іншими дебіторами і кредиторами можуть залишатися тільки неузгоджені суми.
Якщо розбіжності по розрахунках, виявлені при інвентаризації, на дату складання балансу не усунуті чи залишилися нез'ясованими, то кожна сторона визнає правильними і відбиває в балансі ті суми заборгованостей, що підтверджуються даними бухгалтерського обліку.
Далі сторона, зацікавлена в усуненні виявлених розбіжностей, передає матеріали про їх у відповідні органи (наприклад, в арбітражний суд).
Комісія повинна обов'язково погодити з установами банків і податкових органів суми по розрахунках з ними, оскільки наявність неузгоджених сум у таких випадках не допускається.
По закінченні інвентаризації розрахунків комісія повинна скласти акт.
У цьому документі вказуються не тільки назви дебіторів і кредиторів, дати виникнення і розміри заборгованостей, але і причини їхнього виникнення, і міри, що були початі підприємством для усунення таких заборгованостей.
Якщо при інвентаризації виявлені суми дебіторської чи кредиторської заборгованостей з минувшим терміном позовної давності, тоді до акта інвентаризації додається ще і довідка, у якій комісія зазначає:
1) осіб, винних у закінченні терміну позовної давності дебіторської заборгованості;
2) реквізити дебіторів і кредиторів, по розрахунках з який терміни позовної давності минули;
3) дати, причини, підстави виникнення і суми вищевказаних заборгованостей
Заборгованість з минувшим терміном позовної давності, яка визнана безнадійною, підлягає списанню з балансових рахунків з одночасним відображенням її на забалансовому рахунку. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - П(С)БО 10) безнадійною дебіторською заборгованістю визнається поточна дебіторська заборгованість, у відношенні якої в підприємства існує впевненість у тому, що вона не буде повернута боржником чи за якою минув термін позовної давності.
Списання безнадійної заборгованості здійснюється нступним чином:
1) на інші операційні витрати звітного періоду, коли заборгованість не зв'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг чи резерв сумнівних боргів на підприємстві не формувався;
2) за рахунок резерву сумнівних боргів.
Розділ 3 Організаційно-економічна характеристика ВАТ “Крижопільський сироробний завод”
Відкрите акціонерне товариство "Крижопільський сироробний завод" засновано відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області 4.08.1997 р. №265 шляхом перетворення орендного підприємства "Вінницьке орендне об'єднання молочної промисловості" у відкрите акціонерне товариство.
ВАТ "Крижопільський сироробний завод" створено у відповідності з Законами України "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність", іншими нормативними актами, які регулюють підприємницьку діяльність.
Повна назва підприємства - Відкрите акціонерне товариство "Крижопільський сироробний завод". Скорочена - ВАТ "Крижопільський сирзавод".
Підприємство є юридичною особою, має незалежний баланс, круглу печатку і штамп, рахунки у банках, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, від свого імені набуває майнові та особисті немайнові права, може бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражі. Величина Статутного фонду складає 900000 грн., який поділений на 3600000 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 копійок.
Місцезнаходження ВАТ: Україна, 288400, Вінницька область, м. Крижопіль, вул. К.Маркса, 157.
Метою діяльності підприємства є одержання прибутку від фінансово-господарської діяльності товариства з метою подальшого розвитку акціонерного товариства та задоволення соціально-економічних потреб акціонерів та працівників; організація виробництва молочних та інших продуктів харчування та запровадження нових технологій для задоволення потреб населення та насичення споживчого ринку.
Предметом діяльності підприємства є виробництво і реалізація продуктів харчування, забезпечення потреб населення у молочній продукції на основі прискорення господарсько-економічного розвитку акціонерного товариства та інші види діяльності.
Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе