План

1. Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації

1.1 Загальна характеристика обліку.

1.2 Інформаційна функція обліку.

1.3 Бухгалтерський облік як галузь економічної науки.

2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

3. Бухгалтерський баланс

3.1. Призначення, зміст і принципи побудови бухгалтерського балансу.

3.2. Структура та групування статей балансу.

3.3. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями.

4. Бухгалтерський рахунок та подвійний запис

1. Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації

1.1. Загальна характеристика обліку

Управління підприємством взаємопов'язане з первинного інформацією, що групується і перетворюється в обліковій системі у інформаційні сукупності, які характеризують стан об'єктів обліку. У широкому розумінні поняття облік пов'язують із спостереженням, вимірюванням та реєстрацією певних явищ. Об'єктом обліку є виробничо-господарська і фінансова діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних благ. Змістом обліку, як прикладної частини економічної науки, у багатоукладній економіці є виробничі відносини і продуктивні сили у сфері мікроекономіки. Завданням обліку є сприяння раціонального використання засобів і предметів праці та самої праці суб’єктом господарювання.

Суб’єктами господарської діяльності є фізичні та юридичні особи. Фізичними особами є громадяни країни та інших держав, юридичними особами – підприємства, організації й установи. Господарський облік здійснюють як приватні, так і юридичні особи. Ці суб’єкти господарської діяльності є обліковими одиницями, які мають окрему систему бухгалтерського обліку і складають звітність за час їх діяльності.

Облік виник і розвивався разом із господарською діяльністю людини. У XV ст. з’явилися перші друковані праці з правил ведення обліку, автором однієї з яких був Лука Пачолі (1445-1515), відомий як родоначальник бухгалтерії. Його книга “ Трактат про рахунки і записи” є першою працею з бухгалтерського обліку. Із розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях облік адаптувався до вимог суспільства і в результаті сформувався як наукова і прикладна економічна наука.

Метою обліку є адекватне відображення господарської діяльності, формування і надання повної та вірогідної інформації для підтримки управлінських рішень. Зміст обліку розглядають через його стадії (етапи): спостереження; вимірювання; реєстрацію; групування; узагальнення. Кожному з названих етапів (стадій) технології обліку відповідає певний набір способів і прийомів (методологія): документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність.

Облік за своїм призначенням забезпечує інформацією управління (менеджмент), оскільки він, перш за все, є функцією управління, поряд із плануванням, контролем, аналізом і прогнозуванням. Зазвичай, облік поділяють на: оперативно-технічний, статистичний, бухгалтерський, кожен з яких має свої завдання, об’єкти, способи одержання й обробки інформації.

Оперативно-технічний облік являє собою збір поточної інформації про хід господарської діяльності підприємства. Він використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою управління ними у поточному моменті: він не має певної системи документації; використовує всі види вимірників, забезпечуючи оперативність одержання інформації.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні явища і процеси. Статистика застосовує різні вимірники і властиві їй способи спостереження (масові та вибіркові), систему показників (абсолютні, відносні та середні величини). Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковують завданням державні статистики, що агрегує облікові показники в системі національних рахунків.

Бухгалтерський облік є основним видом обліку. Він відображає виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємств, організацій, установ і охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності.

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрацій накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачами для прийняття рішень.

Важливі особливості бухгалтерського обліку полягають у тому, що він перш за все вартісний, суцільний і безперервний, документально обґрунтований, використовує властиві йому способи опрацювання інформації.

Юридичні особи, незалежно від їх організаційно-правової форми і виду діяльності, повинні вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для прийняття рішень.

Всі три види обліку – оперативно-технічний, статистичний і бухгалтерський – тісно взаємопов’язані, доповнюють один одного й утворюють єдину систему обліку. Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством виконує інформаційну, контрольну і аналітичну функції.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в необхідності здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збереження та ефективного використання ресурсів, виконання спланованих завдань, дотримання чинного законодавства й умов угод і контрактів.

Аналітична функція бухгалтерського обліку полягає у здійсненні на основі первинних та зведених його даних процесу економічного аналізу щодо наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства із широким застосуванням економіко-статистичних методів і моделювання.

Для досягнення мети та виконання обліком функцій він має відповідати таким вимогам: зіставністі показників планування і прогнозування та обліку, точності й об’єктивності, ясності і доступності, своєчасності, економічності.

Зіставність показників планування та обліку необхідна для оцінки виконання спланованих завдань, порівняння результатів діяльності з витраченими ресурсами. Така порівнянність ґрунтується на єдиних методологічних засадах побудови планових і фактичних показників.

Вимога до бухгалтерського обліку про точність і об’єктивність визначаться необхідністю представлення достовірної і неупередженої інформації. Точність і об’єктивність обліку означають, що всі облікові дані мають бути правильними і відображати справжній