Четвертий тип балансових змін стосується тільки пасиву балансу, вносячи зміни в склад та розміщення власного капіталу чи зобов'язань. Більшість операцій цього типу веде до зміни статей балансу в межах одного розділу. Найбільш типовим операціями є такі, що характеризують перелив у структурі капіталу: частину прибутку приєднано до статутного капіталу, кошти резервного капіталу спрямовані на покриття збитків та ін.

Розглянуті типи операцій охоплюють всі варіанти змін у балансі. Вони мають велике значення для розуміння сутності господарських операцій та правильного їх відображення в системі бухгалтерських рахунків в межах підприємства дають змогу зробити такі висновки:

кожна господарська операція стосується не менше аніж двох
статей балансу. Це обумовлено особливостями кругообороту
засобів та пояснюється подвійною сутністю господарських опе-
рацій, внаслідок чого зберігається збалансованість активу і пасиву;

усі види господарських операцій за характером змін, які вони
викликають у балансі, зводяться до чотирьох типів операцій.

підсумок активу і пасиву балансу змінюється тільки тоді, коли
господарська операція стосується засобів і джерел одночасно.

Розглянуті типи балансових змін мають важливе значення для розуміння економічної суті господарських операцій, правильного відображення їх у балансі, оскільки він як метод узагальнення інформації про склад засобів і джерел, характеризує їх структуру. Водночас баланс є й формою фінансової звітності, яка подає інформацію про фінансовий стан підприємства і на її основі здійснюють економічний аналіз. Аналізуючи балансові статті, визначають розмір власних коштів, стан розрахунків та платоспроможність. Вміння аналізувати баланс — це економічне і правове розуміння змісту кожної його статті, способу її оцінки та взаємозв'язку з іншими статтями. Аналітичний зріз балансу здійснюють працівники економічних, фінансових і бухгалтерських служб підприємства, менеджери, акціонери, кредитори з метою прийняття управлінських рішень.

В загальних рисах бухгалтерський баланс у світовій практиці подають за схемою, названою балансовим рівнянням (рис. 3.2).

А | К

3 З

Рис. 3.2. Загальна схема балансового рівняння

Зліва зображено активи підприємства (А), справа - власний капітал (К) і зобов'язання-залучений і позиковий капітали (З).

За цими даними розглядають такі аналітичні співвідношення, кожне з них має свої певні характеристики:

А^П; А = К + З; К = А - З

Субстанція балансового рівняння А - є необхідною умовою балан-сового узагальнення як за формою, так і за змістом. Співвідношення А = К + 3 умовно визнається структурним, оскільки засвідчує, з одного боку, склад майна - основні, оборотні засоби, тобто величину засобів у господарській діяльності, а з іншого - структуру капіталу, задіяного у створенні (формуванні) майна підприємства (власний капітал, кредити банків, кредиторська заборгованість постачальникам тощо). Зміна частки власних і залучених джерел свідчить про ступінь фінансової залежності підприємства від власників, акціонерів та кредиторів. За структурою бухгалтерського балансу можна визначити належність підприємства до певної галузі (виду) економічної діяльності (промис-ловості, сільського господарства, торгівлі, банківської, бюджетної діяльності тощо); організаційно-правових форм господарювання (приватне, колективне, комунальне, державне підприємство, господарське товариство тощо), за економічним призначенням продукту (продукція, виконані роботи, надані послуги).

У практиці бухгалтерського обліку мають місце такі види бухгалтер-ських балансів: початковий (вступний), періодичний, річний, розподільний, -ліквідаційний, зведений, консолідований. Кожний з них відображає фінансовий стан облікової одиниці за певних обставин і ступеня узагальнення даних.

Співвідношення К~А - З завжди характеризує вартість чистих активів, тобто майна, яке остаточно, після вирахування зобов'язань, є власністю підприємства і може бути об'єктом розподілу між заснов-никами чи акціонерами при ліквідації підприємства чи його закритті.

Наявність у звітній формі балансу двох дат (на початок і на кінець звітного періоду) дає можливість зіставляти показники балансу як у цілому, так і за складом активу і пасиву, визначати динаміку, зміни частки окремих статей чи розділів балансу, тобто структурні зрушення.

За даними бухгалтерського балансу можна отримати важливі фінан-сово-аналітичні характеристики підприємства, а саме: оцінку ліквідності підприємства, оцінку фінансової залежності від зовнішніх джерел та ефективності використання активів підприємства. Оцінка ліквідності активів підприємства в загальних рисах здійснюється шляхом співставлення показників активів за ступенем їх ліквідності з поточними зобов'язаннями підприємства.

Оцінка фінансової стійкості (залежності) підприємства здійснюється шляхом зіставлення основних розділів пасиву балансу: власного капіталу і залучених коштів (довгострокових і поточних), тобто знаходження співвідношення між джерелами власних і залучених коштів.

Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела формування їх, а й основою економічної інформації про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.

4. Бухгалтерський рахунок та подвійний запис

4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова

Для управління господарською діяльністю підприємства інформація, яка міститься у великій кількості в первинних документах, не може бути використана без відповідної систематизації і комплексного підрахунку. Тому, інформація, зафіксована в первинних документах, відповідно до технології облікового процесу, підлягає реєстрації та класифікації (групуванню) з метою її систематизації. Відображення господарських операцій безпосередньо в бухгалтерському балансі практично нездійснене й недоцільне, оскільки після кожної операції довелося б складати новий баланс. Крім того, баланс не містить відособленої інформації про рух окремої групи засобів чи джерел і подає оцінку активів тільки у грошовому вимірнику, а облік матеріальних об'єктів потребує ще й натуральних вимірників. Тому поточний облік стану і змін засобів, джерел та господарських процесів підприємства забезпечується за допомогою системи рахунків.

Рахунки як один з елементів методу бухгалтерського обліку - це спосіб групування і поточного відображення за певними ознаками наявності та