Для оперативного управління підприємством, здійснення контролю за збереженням і використанням ресурсів наведення узагальненої інфор-мації недостатнє, потрібна детальніша інформація про конкретні види засобів, джерел та господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних (деталізованих) рахунків.

Термін "аналітичний" походить від лат.- розкладання цілого на складові частини (елементи). Облік, здійснюваний на підставі, ана-літичних рахунків, називається аналітичним, у якому, крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. Наприклад, до синте-тичного рахунка “Розрахунки з оплати праці” відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників; "Готова продукція" - за видами готової продукції тощо. Кількість аналітичних рахунків за відповідним синтетичним рахунком визначається залежно від наявності об'єктів обліку і поставлених завдань з деталізації.

Синтетичні рахунки конкретизуються в рахунках аналітичних, між якими існує нерозривний взаємозв'язок, оскільки на них відображаються одні й ті самі операції, на підставі одних і тих же документів, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку відображається загальна сума, а на його аналітичних рахунках - часткові суми.

Взаємозв'язок між: синтетичними й аналітичними рахунками виявляється таким чином:

на рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка;

якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються аналітичні рахунки, що його деталізують;

кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках - частковими сумами;

сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками мас дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідного синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності засвідчує наявну помилку у бухгал-терських записах, яку треба знайти і виправити.

Аналітичний облік має важливе пізнавальне і контрольне значення. Його показники необхідні для управління запасами та збутом готової продукції, для аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, оцінки фінансових результатів.

Для потреб економічного аналізу й оперативного управління необхідно мати більш широку інформацію про господарські засоби, джерела і господарські процеси, ніж це може забезпечити синтетичний облік, але не такі деталізовані як в аналітичних рахунках. Тому, крім синтетичних і аналітичних рахунків, в бухгалтерському обліку використовують рахунки, на яких здійснюється додаткове групування показників однорідних аналітичних рахунків. Для цього вдаються до додаткового групування однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка з метою отримання узагальнених показників. Таке групування здійсню-ється за допомогою субрахунків ( підрахунок). Так, на синтетичному рахунку "Виробничі запаси" аналітичні рахунки групують за субрахунками: “Сировина і матеріали”, “Паливо”, “Тара і тарні матеріали”, “Будівельні матеріали”, “Запасні частини” тощо; синтетичний рахунок “Розрахунки з різними дебіторами” включає субрахунки “Розрахунки за виданими авансами”, “Розрахунки з підзвітними особами”, “Розрахунки за нарахованими доходами” тощо.

Отже, взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку є результатом вертикального розрізу показників інформаційної системи бухгалтерського обліку, що складається з наведених вище рівнів: синте-тичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки.

4.4. Узагальнення даних поточного обліку

У результаті здійснення поточного бухгалтерського обліку господарські операції знаходять відображення на багатьох синтетичних та аналітичних рахунках. Протягом місяця з журналу реєстрації господарських операцій кореспонденції рахунків (бухгалтерські проводки) переносять на синтетичні та аналітичні рахунки. Наприкінці місяця за кожним синтетичним та аналітичним рахунком вираховують обороти за дебетом і кредитом і виводять кінцеве сальдо (залишок на кінець місяця).

Дані синтетичних і аналітичних рахунків підсумовують за допомогою оборотних відомостей, які складають окремо за синтетичними й ана-літичними рахунками. Тобто, для узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку, перевірки правильності записів і визначення оборотів та залишків на рахунках складають оборотні відомості за синтетичними і аналітичними рахунками.

Оборотні відомості є способом узагальнення оборотів і залишків за звітний період (місяць), а також засобом взаємозв'язку між балансом і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів. В них відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки (сальдо) на початок і кінець звітного періоду (місяця).

Оборотна відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді багатогранної таблиці за контокорентною формою, яка включає послідовно: назву синтетичних рахунків, початкове сальдо за дебетом або кредитом, обороти за місяць за дебетом і кредитом, а також: кінцеве сальдо за дебетом або кредитом. За кожною графою оборотної відомості показують підсумки.

Така оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, подаючи інформацію про зміни господарських засобів та джерел за звітний період, а також їх стан на початок і кінець звітного періоду. За умови правильності записів початкових сальдо (залишки) на рахунках, рознесення кореспонденції за рахунками (бухгалтерські проводки), підрахунку оборотів та виведення кінцевих залишків (сальдо), в оборотній відомості мають місце три пари рівностей.

Рівність підсумків початкового сальдо зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису на синтетичних рахунках початкового сальдо.

Рівність підсумків оборотів за рахунками зумовлена подвійним записом операцій, згідно з яким кожна господарська операція в одній і тій же сумі відображається за дебетом і кредитом двох рахунків.

Рівність підсумків кінцевого сальдо зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початкові залишки (сальдо) на синтетичних рахунках рівні між собою (баланс початковий), а також рівні суми оборотів за дебетом і кредитом (оборотний баланс), то і залишки (сальдо) на кінець звітного періоду в підсумку мають бути рівні між собою (кінцевий баланс): така рівність характеризує відповідність