обороті |

За ступенем

Ліквідності

Матеріальні

активи

Оборотні |

Необоротні

Нематеріальні

активи | Ліквідні

Абсолютно-

ліквідні

Фінансові

активи | Низько-ліквідні

Рис. 2.1. Класифікація активів підприємства

До них належать: земля, будівлі, споруди, машини, інструменти та інші засоби, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік): вартісну межу об'єктів основини засобів підприємство встановлює самостійно.

Незавершене будівництво - це вартість недобудованих об'єктів, споруд, фінансування яких здійснюють для потреб підприємства.

Запаси - це активи, які утримуються з метою подальшого продажу, використання для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг або в господарській діяльності. До запасів відносять: виробничі запаси, тварин на вирощуванні й відгодівлі, незавершене виробництво, готову продукцію, товари.

Нематеріальні активи - це об'єкти довгострокового вкладення (більше року), що мають вартісну оцінку, але не є речовими цінностями (права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг, об'єкти промислової власності, авторські права, гудвіл тощо). Нематеріальні активи, як і основні засоби переносять свою вартість на витрати виробництва протягом строку їх функціонування шляхом нарахування амортизації за встановленими нормами.

Фінансові активи - це група господарських засобів підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству. До цієї групи належать готівкові кошти в національній та іноземній валютах, фінансові інвестиції підприємства в цінні папери та статутні капітали інших підприємств, дебіторська заборгованість різних фізичних і юридичних осіб перед конкретним підприємством за відвантажену їм продукцію, товари чи надані послуги. Фінансові інвестиції та дебіторська заборгованість можуть бути довгостроковими (з терміном повернення понад рік) і поточними (з терміном повернення до року).

За характером участі у процесі обороту господарські засоби (активи) поділяють на необоротні та оборотні активи.

Необоротні активи - це сукупність майнових цінностей, які багаторазово

беруть участь у процесі господарської діяльності підпри-ємства. Як правило, до них належать засоби тривалістю використання більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До необоротних господарських засобів підприємства належать: основні засоби, капітальні інвестиції, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові Інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.

Оборотні активи - це сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і повністю споживаються протягом одного операційного циклу, якщо він менший року, тому всю свою вартість одразу переносять на виготовлену з них продукцію. Як правило, до них належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти в касі й на рахунках у банку.

За ступенем ліквідності господарські засоби (активи) підприємства поділяють на абсолютно ліквідні, ліквідні й низько ліквідні. Ліквідність активів підприємства - це ступінь можливості конвертування їх у грошову форму з метою своєчасного забезпечення платежів підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями.

До абсолютно ліквідних активів належать кошти та їх еквіваленти, зокрема грошові кошти в національній та іноземній валютах в банках і касі, цінні папери тощо. До ліквідних активів належать поточні фінансові вкладення та дебіторська заборгованість, виробничі запаси, готова продукція, товари. До низько ліквідних активів належать основні засоби, незавершене будівництво, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів.

Розглянута класифікація активів підприємства за різними ознаками характеризує передусім їх склад, структуру, а також їх розміщення. Всебічна інформація про активи є важливим об'єктом бухгалтерського обліку й економічного аналізу, оскільки вказує в які об'єкти вкладено кошти підприємства.

Наявні господарські засоби (активи) підприємства формуються за рахунок як власних, так і залучених коштів (джерел). Тому господарські засоби підприємства за джерелами їх формування та цільовим призначенням класифікують на:

власні джерела формування засобів;

залучені джерела формування засобів.

До власних джерел формування господарських засобів належать кошти статутного, акціонерного та пайового капіталу (кошти, внесені засновниками, фундаторами та акціонерами підприємства), а також кошти додаткового та резервного капіталу, прибутку та цільове фінансування, доходи майбутніх періодів, одержані у процесі діяльності.

Статутний капітал формується за рахунок вкладів засновників (власників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами (статутом). Розмір статутного капіталу може змінюватися лише за рішенням засновників (акціонерів) за рахунок додаткових вкладень засновників або за рахунок частини прибутку підприємства, як збільшення, або зменшуватися при вибутті одного з засновників чи викупу акцій.

Резервний капітал є джерелом коштів, призначених для покриття передбачуваних у майбутньому можливих видатків, резервів на списання прострочених боргів, гарантійних зобов'язань, збитків тощо.

Додатковий капітал формується за рахунок емісійного доходу, до оцінки активів, безоплатно одержаного майна тощо.

Фінансування є джерелом коштів за рахунок державного бюджету або фізичних чи юридичних осіб. Фінансування діяльності підприємства з державного бюджету називають бюджетним фінансуванням. Якщо кошти підприємству надають з певною метою, то таке фінансування називають цільовим.

Прибуток підприємства є безпосереднім джерелом поповнення засобів і резервів. У бухгалтерському обліку відображають не тільки формування прибутку, а й розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), сплату податку на прибуток, відрахування в резервний капітал та ін. використання.

До залучених джерел формування господарських засобів підприємства належать ті, що тимчасово ним використовуються, а потім повертаються їх власникам. До таких джерел відносять: кредити і позики банків, кредиторську заборгованість. Залучені кошти можуть бути довгостроковими і поточними (короткостроковими): з юридичного трактування вони мають форму зобов'язань, з економічного, - чужий капітал задіяний у господарській і фінансовій діяльності підприємства.

Кредити (позики) - це грошові кошти, отримані підприємством на умовах повернення від банків чи інших кредитних установ. За корис-тування кредитом сплачують відсоток як ціну за використання чужого капіталу. Залежно від терміну повернення кредити поділяють на