8000 | 2. Р 2. Резервний капітал | 2000

3. Го 3. Готова продукція | 2000 | 3. Кредит банку | 6000

4. Рахунок в банку | 1000 | 4. Заборгованість

Постачальникам | 5000

5. Баланс 5. Баланс | 16000 | Баланс | 16000

З наведеного прикладу видно, що загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. У цьому проявляється балансове рівняння. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено у вартісній оцінці одні й ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, у пасиві — за джерелами їх формування. Майно, оцінене в 10-ть тисяч, складає 10-ти тисячний капітал. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Наприклад, грошові кошти, отримані від засновників відображають за статтею “Грошові кошти” і, водночас, ті ж грошові кошти, як у дзеркалі, відображують у пасиві за статтею “Статутний капітал” для окреслення джерел їх надходження; кошти, отримані від банку як кредит, знаходять дзеркальне відображення в пасиві за статтею “Кредити банку” як чужий залучений, на певний період, капітал. З цієї причини облік іноді називають "дзеркалом капіталу". Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні. Отже, бухгалтерський баланс — це фіксування на певну дату активів і пасивів у грошовій оцінці, які складаються з окремих статей.

3.2. Структура та групування статей в балансі

Зміст бухгалтерського балансу визначається його будовою та струк-турою. Однорідні за економічним змістом статті балансу об'єднуються в розділи активу і пасиву. Розділ балансу - сукупність статей активу або пасиву бухгалтерського балансу, які об'єднано економічно однорідні групи. В основу будови балансу покладено економічну класифікацію засобів та джерел. Підсумок даних по всіх розділах балансу називається валютою балансу. Майно, матеріали та інші засоби, які не належать підприємству, але перебувають у його користуванні (оренді) або на зберіганні, у балансі не відображають, а обліковують на забалансовьих рахунках.

Формування структури балансу пройшло тривалий еволюційний шлях. Кожному етапу розвитку суспільства і стану економіки властива своя побудова балансу, залежна від форм власності, рівня продуктивних сил і виробничих відносин.

За вітчизняною обліковою регламентацією бухгалтерський баланс призначається не тільки для відображення стану господарських засобів та джерел їх формування на певну дату, а й для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю підприємства, а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів — статистичних, податкових, фінансових органів, банків, інвесторів та ін.

Форма діючого в Україні бухгалтерського балансу та порядок його заповнення регулюються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” баланс, разом зі звітом про фінансові результати, звітом про рух грошових коштів, звітом про власний капітал та примітками до звітів визнаються фінансовою звітністю підприємства.

Діючий баланс підприємства має таку структуру:

Табл. 3.2. Структура балансового узагальнення

Баланс

Актив Пасив

Склад і розміщення господарських засобів |

Сума | Джерела утворення господарських засобів |

Сума

І. Необоротні активи | І. Власний капітал

II. Оборотні активи |

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

III. Витрати майбутніх періодів |

III. Довгострокові зобов'язання

VI. Поточні зозобов'язання

V. Доходи майбутніх періодів

У трьох розділах активу балансу і п'яти пасиву згруповано економічно
однорідні засоби і джерела у спосіб, що дозволяє відстежувати взаємо-
зв'язок між складом господарських засобів в активі та джерелами їх
формування в пасиві балансу. Це істотно підвищує пізнавальні якості
балансу, полегшує контроль та забезпечує аналіз фінансового стану
підприємства.

УІ розділі активу балансу ”Необоротні активи”об’єднано статті:

нематеріальні активи, основні засоби за початкового та залишковою вартістю, довгострокові фінансові Інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

У II розділі активу балансу “Оборотні активи” наводяться дані про грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. До цього розділу належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, векселі одержані, дебітори, грошові кошти і їх екві-валенти. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості (грошові документи, депозитні сертифікати, чеки тощо).

У III розділі активу балансу “Витрати майбутніх періодів” подають інформацію про витрати майбутніх періодів. Це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але за економічним змістом належать до наступних періодів.

У І розділі пасиву балансу “Власний капітал” відображають власний капітал підприємства, що дорівнює частині активу підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. До власного капіталу відносять: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Власний капітал є важливим джерелом покриття активів підприємства.

У II розділі пасиву балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів” подають інформацію про нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, величину яких на дату складання балансу можна визначити тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих з бюджету та інших джерел. До цього розділу належать забезпечення виплат відпусток, гарантійних зобов'язань, додаткове пенсійне забезпечення, фінансування.

У III розділі пасиву балансу “Довгострокові зобов'язання” подають інформацію про залучені кошти банків, шляхом випуску підприємством облігацій на довгостроковій