Ліквідність балансу — це ступінь покриття зобов'язань суб'єкта господарювання його ак-тивами, термін трансформації яких безпосередньо у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань.

Поняття платоспроможності та ліквідності є спорідненими, проте між ними існують певні відмінності: поняття ліквідності більш містке. Ступінь ліквідності балансу детермінує платоспроможність підприємства. Водночас ліквідність ідентифікує не тільки поточний стан активів, але й характеризує фінансовий стан підприємства у перспективі.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступе-нем їх ліквідності та розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими в порядку зрос-тання таких термінів.

Залежно від ступеня ліквідності активи підприємства поділяються на групи:

Л1. Найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

Л2. Активи, які швидко реалізуються. До цієї групи належать активи, для переведення яких у грошову форму потрібен невеликий термін: готова продукція, товари, дебіторська за-боргованість, векселі отримані:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

Ліквідність цих активів залежить від ряду суб'єктивних та об'єктивних факторів: своє-часності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, від попиту на дану продукцію, платоспроможності покупців, форм розрахунків.

ЛЗ. Активи, які повільно реалізуються. До них відносять виробничі запаси, витрати неза-вершеного виробництва, а також витрати майбутніх періодів та оборотні активи які не увійшли до перших двох груп:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

Л4. Активи, які важко реалізуються. До цієї групи належать необоротні активи підприємства, вартість яких відображено в І розділі АБ:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

Пасиви Балансу групуються за ступенем настання терміну їх оплати.

Стандартизований підхід передбачає групування пасивів відповідно до загальновизнаних термінів погашення зобов'язань:

П1. Найбільш термінові зобов'язання. До них відноситься кредиторська заборгованість по придбаних товарах, роботах, послугах:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи належать статті IV розділу ПБ, за винятком кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, а також статті II та V розділів ПБ у частині сум, запланованих до виплати протягом 12 місяців, починаючи з дати складання бала-нсу або протягом одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

П3. Довгострокові пасиви. До них відносять довгострокові зобов'язання підприємства, ві-дображені у III розділі ПБ, а також статті II та V розділів ПБ, не віднесені до II групи:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

П4. Постійні (стійкі пасиви). До цієї групи належать статті І розділу ПБ:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується система нерівностей:

співвідношення поточних платежів і надходжень;

виявлення тенденції (збільшення або зменшення) поточної ліквідності в ближчому майбутньому;

співвідношення платежів та надходжень у найближчому майбутньому;

співвідношення платежів та надходжень у відносно віддаленому майбутньому.

Виконання перших трьох нерівностей цієї системи детермінує виконання четвертої. Для характеристики ліквідності балансу підприємства доцільно розрахунок груп активів і пасивів представити у формі таблиці.

Таблиця 1.6.

Аналіз ліквідності балансу підприємства

Аналіз ліквідності балансу підприємства

Актив | На початок року | На кінець року | Пасив | На початок року | На кінець року | Платіжний надлишок (+) або брак (-) коштів

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7=2-5 | 8=3-6

Л1 | 1,4 | 13,5 | П1 | 989 | 1166,4 | -987,6 | -1152,9

Л2 | 64,8 | 351,8 | П2 | 218,6 | 638,1 | -153,8 | -286,3

Л3 | 672,9 | 1118,2 | П3 | 101,3 | 47,2 | 571,6 | 1071

Л4 | 1435,1 | 1418 | П4 | 1026,1 | 1049,8 | 409 | 368,2

Баланс | 2174,2 | 2901,5 | Баланс | 2335 | 2901,5 | -160,8 | 0

Ліквідність балансу підприємства на початку року ідентифікується як не абсолютна (Л1 < П1; Л2 < П2; ЛЗ > ПЗ; Л4 > П4). Оскільки поточні платежі є на 987,6 тис. грн менеші ніж надходження на кінець року ця різниця збільшується до 1152,9 тис. грн. Також необхідно відмітити, що платежі в майбутнйому періоді будуть зростати, а надходжень зменшуватись. Таким чином в загальному ситуація є не дуже сприятливою і її терміново необхідно покращувати.

Проведений аналіз за наведеною схемою вважається орієнтовним. Більш детальний ана-ліз ліквідності здійснюється за допомогою аналітичних коефіцієнтів.

В зарубіжній та вітчизняній практиці проведення аналізу ліквідності використовуються дещо різні підходи: західні аналітики використовують два коефіцієнти — коефіцієнти поточної та стро-кової ліквідності, вітчизняні фахівці — три: коефіцієнт загальної ліквідності, уточнений (про-міжний) коефіцієнт ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності. (Порядок розрахунків коефіцієнтів поточної та строкової ліквідності відповідає порядку розрахунків коефіцієнтів за-гальної та проміжної ліквідності). В різних джерелах назви цих коефіцієнтів не зберігаються.

Коефіцієнт загальної ліквідності (зарубіжні джерела – коефіцієнт поточної ліквідності) показує якою мірою оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань (протягом одного року оборотні активи повинні бути повністю переведені у грошові кошти, що дозволить повністю розрахуватись з поточними зобов'язаннями). Вважається, що значення коефіцієнта повинне лежати в межах від одиниці до двох. У вітчизняній практиці для його розрахунку використовують дві, дещо різні формули:

- на початок зв. періоду

- на кінець зв. періоду

- на початок зв. періоду

- на кінець зв.