Бухгалтер при отриманнi виписки проводить наступнi операцiї, якi називаються бухгалтерським термiном контировка виписки:

- виписка нумерусться;

- перевiряється наявнiсть виправдовуючих розрахункових документiв, на пiдставi яких зарахованi чи списанi кошти;

- перевiряється вiдповiднiсть суми у виписцi сумам виправдовуючих документiв на перерахування чи зарахування коштiв;

-проставляється кореспонденцiя рахункiв у вiдповiдностi з проведеними операцiями.

Зберiгаючи грошовi кошти пiдприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованiсть. Тому залишки грошових коштiв i надходжень на поточний рахунок пiдприємства банк записує по кредиту поточного рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видачу коштiв) — по дебету. Тобто за дебетом виписки вiдображається списання грошових коштiв з поточного рахунку (зменшується заборгованiсть банку перед власником рахунку), а за кредитом — надходження коштiв на поточний рахунок (збiльшується заборгованiсть банку перед клiєнтом банку).

На полях перевiрені виписки проти сум операцiй i на документах, які додаються, проставляються коди кореспондуючих рахункiв, а на документах вказуються ще й порядковi номери запису у виписцi. Цi данi необхiднi для контролю за рухом коштiв, автоматизацiї облiкових робiт, видачi довiдок, перевiрок i наступного эбереження документiв. Пiсля цього на всiх доданих до виписки документах ставлять штамп «Погашено»

При готiвкових розрахунках банкiвськими документами є грошовi чеки та об’яви на внесок готiвкою; у випадку безготiвкових перерахувань — платіжнi доручення, платіжні вимоги доручення; розрахункові чеки, акредитиви, векселi.

При внесеннi грошових коштiв на рахунок банку подається об’ява на внесок готiвкою. Виправдовуючим документом при цьому є вiдмiчена банком квитанцiя, яка заповнюється разом з об’явою на внесок готiвкою.

Сьогоднi найбiльш розповсюдженими видами безготiвкових розрахункiв є розрахунки за допомогою платiжних доручень та ллатiжних вимог-доручень.

Ппатiжне доручення(док.6) є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначені суми на рахунок iншого пiдприємства, оформленим на спецiальному бланку.

При розрахунках платiжними доруаеннями iнiцiатором платежу виступає платник.

Платiжнi доручення використовуються для розрахункiв мiж пiдприємствами за отриманi товарно-матерiальнi цiнностi (роботи, послуги): за товарно-матерiальнi цiнностi i послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соцiального страхування, оплатi претензiй по якостi i недостачi продукцiї, штрафiв, пенi; погашення кредиторської заборгованостi, а також для завершеня розрахункiв по актах звiдки взаємної заборгованостi суб’єктi в господарської дiяльностi.

За бажанням у платiжному дорученнi платник може вказати дату валютування (тобто перiод мiж датою надходження доручення на списання коштiв у банк i датою зарахування списаних коштiв на рахунок одержувача) але тiльки якщо така можливiсть передбачена в договорi на рорахунково-касове обслуговування з банком. Це означає, що платник може самостiйно вказати дату зарахуваная коштiв на поточний рахунок одержувача. Проте перiод валютування не може перевищувати 3 робочi днi.

Iнструкцiя №7 «Про безготiвковi розрахунки в господарському оборотi України» передбачає застосування платiжної в вимоги-доручення, що виписується постачальнмком. Покупець акцептує вимогу-доручення i здає її до банку. Вона приймається до виконання банком покупця тiльки при наявностi коштiв на поточному рахунку покупця i при його письмовiй згодi оплатити повнiстю або частково платiжну вимогу-доручення, що повинно бути затверджене пiдпмсами осiб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, i печаткою платника.

Платiжна вимога-доручення — це комбiнований документ. який складається з двох частин: верхньої — вимоги постачальника (отримувача коштiв) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартiсть вiдпущеної йому за договором продукції, виконаних робiт, наданих послуг; та нижньої — доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначних сум.

Платiжна вимога-доручення заповнюється постачальником i передаєтьея покупцевi разом з вiдвантаженою продукцiєю або пiсля надання послуг. При отриманнi покупцем даного документу i при наявностi коштiв на його поточному рахунку вiн вказує прописом суму, що належить до сплати, i код поточного рахунку. Пiсля цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платiжної вимоги-доручення грошовi кошти вiдсутнi в потрiбному обсязi, то в мiру їх накопичення виписуються платiжнi доручення з посиланням на номер платiжної вимоги-доручення.

Облiк операцiй на рахуиках в банках ведеться на рахунку З1 «Рахунки в банках». По дебету рахунку 31 «Рахунки в банку» вiдображаються надходження грошових коштiв, а по кредиту — їх використання. Рахунок 31 має наступнi субрахунки:

311 «Поточні рахунки в нацiональнiй валютi» 250000грн.;

312 «Поточнi рахунки в iноземнiй валютi» 40000євро;

313 «Інші рахунки в банку в нацiональнiй валюті» 50000грн;

314 «Iншi рахунки в банку в iноземнiй валютi» 7000євро, 20000дол.

Етапи та порядок загального ведення облiку коштiв на поточному рахунку представлено на рис. 2.2.1.

В облiку розрахунки чеками вiдображаються так само, як i при акредитивнiй формi розрахункiв. для вiдкриття чекової книжки на суму перерахованих коштiв складають бухгалтерську проводку: Дт рах. З13 «Іншi рахунки в банку в нацiональнiй валютi» Кт рах. З11 «Поточний рахунок в нацiональнiй валютi». Чеки, що надiйшли постачальнику в платiж за товари та послуги, здаються в банк.

Суми по одержаних в банку лімітованих чекових книжках списуються в міру оплати виданих підприємству чеків, тобто в сумах погашення банком пред’явлених йому чеків згідно з випискою банку. За даними пред’явлених чеків дебетується рахунок 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і кредитується субрахунок 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті». Суми по чеках виданих, але не оплачених банком (непред’явлених до оплати), залишаються на субрахунку 313

Рис.2.2.1 Порядок ведення обліку коштів на поточному рахунку .

Рух коштів по чекових книжках, виданих в підзвіт працівникам підприємства для розрахунків з підприємствами-кредиторами, обліковуються на рахунках 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» і по аналітичному рахунку «Підзвітні особи по