Організація обліку і контролю коштів на валютному рахунку підприємства, а також операцій в іноземній валюті має свої особливості. Вони відображаються в бухгалтерському обліку в національній грошовій одиниці України на підставі попереднього перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ, діючим на дату здійснення операцій.

Мета складання Звіту про рух грошових коштів полягає в наданні користувачам фінансової звітності повної, правдивої та детальної і нформації про історичні зміни грошових коштів підприємства та їх еквівалентів за звітний період. Даний звіт складається для оцінки спроможності підприємства створювати грошові кошти та їх еквіваленти в процесах руху грошових потоків, а також для забезпечення прийняття правильних рішень керівництвом підприємства та власників.

Показник грошових потоків використовується, з одного боку, як індекатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з другого – як індикатор прибутковості (показник фактичної та потенційної прибутковості підприємства).

При застосуванні наведеної класифікації грошових потоків слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства.

Для складання Звіту використовують показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку.

До Звіту про рух грошових коштів не включаються:

внутрішні зміни у складі грошових коштів;

не грошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання ативів шляхом емісії акцій тощо).

П(с)БО 4 передбачає застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, який передбачає трансформацію чистого прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) коштів.Його суть полягає в коригуванні суми прибутку (збитку) від звичайної діяльності на не грошові статті, на фінансові результати, не пов’язані з операційною діяльністю, на зміни залишків по статтях оборотних активів і поточних забовязань, на зміни внаслідок надзвичайних подій. В результаті використання цього методу користувачу надається інформація тільки про чисті надходження (вибуття) від операційної діяльності, а індивідуальні надходження і виплати залишаються в межах Звіту.

Непрямий метод – це такий метод, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій негрошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

При використанні непрямого методу чистий прибуток до оподаткування зводиться, перед усім до проміжного показника операційного доходу до обліку впливу змін в оборотних засобах. Це досягається за допомогою наступних найбільш розповсюджених корегувань:

відновлюються суми амортизаційних відрахувань, відсотків до сплати, збитку від реалізації основних засобів та інших довгострокових активів які раніше зменшували величину прибутку;

виключається дохід від інвестицій, а також суми зменшення оціночних резервів, які раніше були віднесені в кредит рахунку прибутків та збитків.

У разі застосування непрямого методу вихідною величиною є чистий прибуток (збитки) компанії за звітний період (1р.) як базовий показник можна використати також чисті грошові надходження та виплати від операційної діяльності.

Звіт про рух грошових коштів завершується розрахунком змін у величині фонду фінансових ресурсів та визначення його обсягу на звітну дату. Для цього розмір фонду на початок звітного періоду коригується на суму надходжень та виплат від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства за звітний період.

Саме виходячи з цього переліку видів діяльності та грошових потоків і складена форма Звіту П(с)БО 4 про рух грошових коштів.

Визначаючи грошові потоки, слід також враховувати галузеві особливості діяльності підприємств. Якщо промислове підприємство порівняти з торговельним, то навіть за умови ідентичності обсягів їх чистого прибутку промислове підприємство матиме значно вищий показник грошових потоків ніж торговельне. Це обумовлено перед усім тим, що торговельне підприємство, як правило здійснює, невеликі капіталовкладення в основні фонди, а тому має менші амортизаційні відрахування.

Значення показника грошових потоків може договірно відображати фінансовий стан підприємства лише за умови врахування стратегії його розвитку. Так, якщо порівнювати два прибуткових підприємства однієї галузі, одне з яких вкладає свій капітал у корпоративні права інших інших економічних суб’єктів, а інше – розширює власні виробничі потужності, то останнє, за інших рівних умов матиме вищий показник грошових потоків. Характерно, що саме цей показник здебільшого використовується для відображеня галузевих особливостей діяльності підприємств.

2.3 Ведення обліку грошових коштів в касі, та на рахунку в банку на підприємстві «Друг голубів»

Перед тим як отримати кошти з банківського рахунка в бухгалтерії ТзОВ«Друг голубів» заповнюють касову заявку, в якій вказується календар видачі заробітної плати (дата і сума)

У день виплати заробітної плати для того щоб зняти готівку із свого рахунку, бухгалтером заповнюється чек із чекової книжки, яку підписує головний бухгалтер і керівник підприємства. Касир незадовго до дня виплати зарплати замовляє потрібну суму «На даний час заробітня плата всіх працівників становить 24000грн.»в банку. В день виплати заробітної плати касир із заповненим чеком звертається в установу банку. Після заповнення касиром заявки йому видається вказана сума 24000грн. готівки.

Проте найбільш вагомим видом надходжень в касу підприємства є надходження коштів від реалізації продукції. За період з 01.05.2008 по 01.06.2008 в касу