засобів, встановлення їх належності, перевірка достовірності і залишків в балансі, перевірка правильності нарахування зносу та визначення на ремонт основних засобів.
Для вирішення завдань аудиту на цьому етапі перевірки основних засобів здійснюється:
перевірка первинних даних по основних засобах;
перевірка оцінки фінансових результатів від реалізації основних засобів;
контроль правильності індексації, переоцінки основних засобів;
контроль відображення в обліку надзвичайних подій (пожежа, повінь);
контроль зіставлених даних аналітичного обліку, головної книги та балансу;
встановлення джерел фінансування основних засобів.
Усі результати здійснення аудиторських процедур повинні знайти відображення в робочих документах аудитора.
Завершальний етап – складання розділу аудиторського звіту про основні засоби підприємства, аудиторського висновку щодо достовірності, повноти і реальності поданих основних засобів у фінансовій бухгалтерській звітності підприємства клієнта.
Методика проведення аудиту основних засобів наведена в таблиці 1.2
Таблиця 1.2. Методика проведення аудиту основних засобів.
Етапи перевірки | Реєстр обліку | Процедура аудиту
1 | 2 | 3
1. Перевірка руху основних засобів
1.1 Надходження основних засобів | Інвентарні картки обліку основних засобів; акти прийняття - передачі; акти введення в дію основних засобів; головна книга; фінансова звітність | Перевірка: відображення у обліку надходження основних засобів; правильність бухгалтерського обліку, оприбуткування основних засобів залежно від форми підприємства
1.2 Вибуття основних засобів | Інвентарні картки обліку основних засобів; акти приймання – передачі; головна книга; акти ліквідації основних засобів | Перевірка: дозволу і порядку ліквідації основних засобів; а також бухгалтерських записів, які відображають ліквідацію, безоплатну передачу основних засобів
2. Перевірка нарахування зносу на основні засобі | Інвентарні картки обліку основних засобів; акти прийняття - передачі; акти введення в дію; журнал-ордер №3; головна книга; фінансова звітність | Перевірка: застосування підприємством норм зносу основних засобів; порядок нарахування зносу (амортизації) основних засобів
3. Перевірка проведення індексації основних засобів | Інвентарні картки обліку основних засобів; головна книга; баланс; відомості індексації основних засобів | Перевірка: наявності проведення індексації; правильності застосування коефіцієнтів індексації, порядку відображення в обліку
4. Перевірка порядку відображення ремонту основних засобів | Акт прийняття передачі відремонтованих об’єктів (форма №2); накази; рахунки-фактури; головна книга | Перевірка: наявності проведення ремонту, модернізації основних засобів
5. Перевірка відповідності, повноти та достовірності основних засобів | Інвентарні картки обліку основних засобів; відомості інвентаризації; журнал-ордер №3; головна книга; фінансова звітність | Перевірка: достовірності даних звітності даним первинних документів; регістр синтетичного та аналітичного обліку основних засобів
Як вже було сказано вище, основною метою аудиторської діяльності є встановлення достовірності бухгалтерської фінансової звітності господарюючих суб’єктів, повноти і відповідності її чинному законодавству та нормативним документам, тобто аудитори допомагають уникати помилки в майбутньому.
1.5 Перелік основних нормативних документів, що регулюють діяльність суб’єкта та встановлюють правила ведення бухгалтерського обліку
Нормативною базою для ведення обліку основних засобів є:
Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність”;
П(с)ОБ №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;
П(с)ОБ №2 “Баланс”;
П(с)ОБ №3 “Звіт про фінансові результати”;
П(с)ОБ №7 “Основні засоби”;
Закон України “Про оприбуткування прибутку підприємства”;
Закон України “Про податок на додану вартість”.
Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16.07.1996 року №996 – ХIV, який визначає правові принципи організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб, які зобов’язані вести бухоблік у відповідності з чинним законодавством.
Згідно ст.6 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” регулювання бухгалтерського обліку здійснюється з метою:
створення бухгалтерського обліку, який виконується усіма підприємствами;
удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
На підприємстві бухгалтерський облік ведеться безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.
Вартість основних засобів значно впливає на кінцевий результат діяльності підприємства. Тому облік основних засобів є одним із найважливіших розділів облікової політики підприємства.
Згідно П(с)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух громадських коштів підприємства. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, достовірної інформації про фінансовий стан, в т.ч. і стан основних засобів.
П(с)ОБ №2 “Баланс”. Так як основні засоби належать до матеріальних активів, то відображаються у активі тільки при використанні умов:
існує в майбутньому отримання економічних вигод, пов’язаних з їх використанням;
їх вартість може бути достовірно визначена.
Згідно із спеціальною класифікацією основні засоби поділяються за галузями народного господарства: промислові, будівельні, транспортні.
Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні і орендовані.
Згідно П(с)ОБ №3 “Звіт про фінансові результати” звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у Звіті про фінансові результати відображається у момент надходження або погашення зобов’язання, що призводить до збільшення статутного капіталу підприємства. За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства.
П(с)ОБ №7 “Основні засоби”, зокрема ст.4 дає таке визначення основних засобів – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання в процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
В процесі обліку основних засобів важливе місце займає амортизація. Під впливом часу, або природи, основні засоби поступово зношуються і втрачають свої первинні фізичні якості. Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання. А знос – це сума амортизації об’єкта необоротних активів з початку їх корисного використання.
Стаття 22 передбачає, що об’єктом амортизації