другому підприємству – в двох примірниках.
При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається в двох примірниках. Перший примірник акту передається в бухгалтерію, де на його підставі проводиться запис в інвентарній картці форми 03-6. До акту також додається технічна документація, яка пізніше передається в один із відділів.
Форма 03-2 “Акт приймання – здачі відремонтованих, відреконструйованих об’єктів” використовується для оформлення приймання – передачі основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації. Акт складається в одному примірнику, якщо ремонт здійснювався господарським способом. Якщо ремонт, модернізацію чи реконструкцію виконує інше підприємство, то акт складається в двох примірниках. Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією вносяться у відповідний розділ акту та у технічний паспорт.
Форма 03-3 “Акт списання основних засобів” та 03-4 “Акт на списання автотранспортних засобів” використовується для оформлення вибуття окремих об’єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації. Акт складається в двох примірниках і затверджується керівником підприємства, потім передається у бухгалтерію. Щодо форми 03-4, то тут вказують найменування транспортного засобу, який підлягає списанню, первісну вартість, строк служби, кількість капітальних ремонтів.
Форма 03-5 “Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини” складається при установці, пуску чи демонтажу будівельної машини, що взята на прокат. Підписується представником машинопрокатної бази та техніком будівельної бригади.
Форма 03-6 “Інвентарна картка обліку основних засобів” використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність, рух типів основних засобів на підприємстві. Картки заводяться на кожний інвентарний об’єкт або групу однотипних об’єктів, які мають однакову вартість, введені в експлуатацію в один і той же час та знаходяться в одному цеху.
Кожна картка традиційно ведеться в одному примірнику в бухгалтерії, але існує варіант обліку з ведення двох примірників усіх форм: один – в бухгалтерії, інший – в місці експлуатації основних засобів замість форми 03-9.
Форма 03-7 “Опис інвентарних карток по обліку основних засобів” використовується для реєстрації інвентарних карток. Дана форма складається в одному примірнику з метою контролю за зберіганням карток.
Форма 03-8 “Картка обліку руху основних засобів” заповнюється при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за кваліфікаційними групами відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.
Форма 03-9 “Інвентарний список основних засобів” використовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об’єкту за матеріально-відповідальними особами. Дані, що тут містяться, повинні бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.
Типові форми 03-14 “Розрахунок амортизації основних засобів”, 03-15 (для будівельних організацій), 03-16 “Розрахунок амортизації по автотранспорту” використовуються для розрахунку амортизації основних засобів та заповнюються на підставі інвентарних карток форми 03-6 з урахуванням змін внесених актом форма 03-2 при прийманні – здачі відремонтованих, відреконструйованих та модернізованих об’єктів.
При документальному оформленні господарських операцій та пов’язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинними документами, реєстрами синтетичного обліку звітності.
3.2. Оцінка системи внутрішнього контролю на будь-якому підприємстві
Створюється система внутрішнього контролю для виконання поставлених перед нею завдань.
Систему внутрішнього контролю можна визначити як політику підприємства, спрямовану на попередження, виявлення і виправлення поставлених завдань, суттєвих помилок та відхилення від норм, які можуть з’явитися у фінансових звітах. При цьому основоположні концепції аудиту передбачають, що саме адміністрація, а не аудитор повинна встановити належну систему контролю і забезпечити її функціонування. Це відповідає загальному концептуальному підходу, згідно з яким, адміністрація, а не аудитор несе відповідальність за підготовку фінансової звітності відповідно до прийнятих бухгалтерських принципів. У зв’язку з цим адміністрація повинна зробити таку систему внутрішнього контролю, яка б могла забезпечити достатню впевненість у тому, що фінансова звітність представлена об’єктивно.
При розробці ефективної системи внутрішнього контролю адміністрація підприємства ставить наступні основні завдання:
адміністрація повинна мати надійну інформацію;
внутрішній контроль повинен підтвердити застосування необхідних принципів ведення бухгалтерського обліку;
внутрішній контроль повинен попередити неефективне використання наявних ресурсів.
Основною метою оцінки системи внутрішнього контролю є створення бази для планування аудиту, а також для визначення змісту, часу проведення і обсягу аудиторських процедур, які знаходять своє відображення в аудиторській програмі.
Система внутрішнього контролю визначає всі внутрішні правила і процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети – забезпечення стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої політики, збереження та раціонального використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікації, перекручувань та помилок, точність і повноту бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації. Система внутрішнього контролю виходить за межі таких аспектів, котрі безпосередньо стосуються тільки бухгалтерського обліку і включає: середовище контролю, контрольні процедури і облікову систему.
Середовище контролю – це середовище, в якому відбуваються операції, записи і заходи, які характеризують загальне відношення керівництва, власників підприємств до діючої системи внутрішнього контролю, важливість діючої системи внутрішнього контролю для підприємства.
До чинників середовища контролю відносяться: діяльність керівництва клієнтів; політика та методи керівництва; організаційна структура та методи розподілення функцій управління відповідальності; управлінські методи контролю, в тому числі кадрова політика, а також порядок розподілу обов’язків.
Облікова система включає накопичення, визначення, класифікацію, реєстрацію, аналіз і представлення звітності про господарські операції і забезпечення обліку наявних активів. Ефективна облікова система повинна відповідати наступним принципам її ведення:
раціональність;
повнота;
оцінка;
класифікація;
санкціонування;
своєчасність;
підготовка звітності.
Процедури контролю досить різноманітні і визначаються специфікою діяльності економічного суб’єкта.
До найбільш поширених процедур контролю можна віднести: розподіл обов’язків; компетентність персоналу; наявність упорядкованого санкціонування; відповідне ведення документації; зустрічні перевірки бухгалтерських записів; перевірка арифметичної точності записів; співставлення прийнятих внутрішніх правил з вимогами законодавчих актів та внутрішніми джерелами інформації; порівняння