На початку аудиту виробничих запасів слід також перевірити стан складських приміщень, оснащення місць зберігання цінностей вагами, мірною тарою та іншими вимірювальними приладами. Склади мають бути оснащені стелажами та іншими пристроями для збереження матеріалів. Аудитор повинен розглянути стан охорони підприємства і дотримання пропускного режиму.

Як свідчить практика, основними причинами нестач і розкрадань товарно-матеріальних цінностей є:

відсутність у ряді виробництв технічно обґрунтованих норм витрат сировини і матеріалів;

списання матеріалів на виробництво за завищеними нормами або заміна дорогої сировини більш дешевою без відображення цього у бухгалтерському обліку;

застосування невиправдано високих норм природного збитку та виробничих витрат;

приймання та відпуск матеріалів без зважування, обміру, перерахування і технічних випробувань якості;

недостатня відповідальність посадових осіб за своєчасне і правильне складання первинної документації щодо вит-рат матеріалів;

нечітка організація оперативного обліку руху вузлів та напівфабрикатів у виробничому процесі;

незадовільний стан бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю.

Важливим фактором підвищення ефективності вироб-ництва і конкурентоспроможності виготовленої продукції є нор-мування витрат матеріалів. Перевірка обґрунтованості встанов-лених норм досягається шляхом контрольного запуску сировини і матеріалів у виробництво. Тому у разі необхідності з метою виз-начення істинних витрат матеріальних ресурсів під час проведен-ня аудиту здійснюються контрольні запуски матеріалів у вироб-ництво. За їх результатами складається відповідний робочий до-кумент аудитора, в якому вказується кількість сировини, що пере-дана у виробництво, технологічні режими та обладнання, які ви-користовуються для її обробки, кількість продукції (вузлів, напівфабрикатів), яка виготовлена з цієї сировини. Такі дані мо-жуть бути використані для відновлення обліку витрат матеріалів. Ці відновлені дані необхідно зіставити з фактичними витратами окремих груп матеріалів, визначити результат (економію чи пере-витрату), а від матеріально відповідальних і посадових осіб отри-мати пояснення з цих питань.

Невід'ємним елементом контролю є забезпечення суворого лімітування відпуску матеріалів та сировини у виробництво. Ліміти встановлюються, виходячи з науково обґрунтованих норм витрат, обсягу виробничої програми, з урахуванням залишків ма-теріалів, не витрачених на початку місяця.

З метою перевірки збереження матеріальних цінностей і до-стовірності облікових даних під час аудиту повинна обов'язково проводитися інвентаризація матеріалів та інших виробничих за-пасів.

Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість об'єктів, на яких вона проводитиметься. Для цього аудитору напе-редодні слід ознайомитися з технологією виробництва та структурою підприємства. Інвентаризацію проводять суцільним або вибірковим методом. Якщо інвентаризація проводиться вибірко-во, доцільно перевіряти кожне п'яте найменування цінностей згідно з картотекою, але остаточний порядок перевірки визна-чається комісією.

Інвентаризація проводиться раптово й одночасно на всіх об'єктах із залученням фахівців, які добре знають технологію і по-рядок обліку, збереження та використання окремих видів ма-теріальних ресурсів, а також представників громадських ор-ганізацій. Інвентаризація матеріальних запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. У разі зберігання цінностей однією матеріальною відповідальною особою у різних ізольованих приміщеннях інвен-таризація проводиться послідовно по місцях зберігання. Після пе-ревірки цінностей вхід до приміщення опломбовується, і комісія переходить для роботи у наступне приміщення. Факт опломбу-вання засвідчується актом, у якому обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акта, місцезнаходження та назва складу, кількість пломб та їхні номери. Акт підписується всіма членами інвентаризаційної комісії. Склад після цього охороняється.

З метою забезпечення недоторканості пломб під час про-ведення інвентаризації необхідно оголосити про стягнення штрафів із порушників, адже матеріально відповідальні особи з метою приховування нестачі або залишків матеріалів можуть зри-вати пломби. Сума штрафу може становити 1 - 5 % вартості цінностей, які зберігаються на опломбованих складах. На поруш-ників можуть накладатися адміністративні стягнення.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять на підприємство під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами у присутності членів інвен-таризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису "Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвен-таризації", в якому вказується, коли і від кого надійшли ма-теріали, дата і номер прибуткового документу, найменування, кількість, ціна і загальна сума цінностей. Водночас на прибутко-вому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії ро-биться позначка "після інвентаризації".

Товарно-матеріальні цінності, що належать іншим підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ці цінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться посилання на відповідні документи, що підтверд-жують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.

Під час проведення інвентаризації аудитор повинен обстежи-ти приміщення, перевіривши надійність забезпечення зберігання цінностей від можливих крадіжок, пожеж, псування. У разі, якщо будуть знайдені недоліки в зберіганні цінностей або у порядку ве-дення їх обліку, їх необхідно вказати в робочому документі аудито-ра. На малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непри-датними, але ще не списані, комісією складаються акти встановле-ної форми із зазначенням терміну їхньої експлуатації, причин не-придатності до експлуатації, можливості використання цих пред-метів на інші господарські цілі.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівняльні відомості щодо тих цінностей, з приводу яких зафіксовані розбіжності між даними бухгалтерсь-кого обліку і фактичною наявністю матеріалів. За ними виводять-ся наявні залишки або нестачі окремих матеріалів.

Після закінчення інвентаризації аудитору слід перевірити якість її оформлення та правильність регулювання інвентари-заційних відмінностей. При цьому звертають увагу на те, щоб вартість надлишків і нестач у порівняльних відомостях була наве-дена відповідно до їх оцінки, показаної в облікових регістрах. Потім слід приступити до перевірки правильності проведення заліків залишків і нестач внаслідок пересортиці.

Взаємозалік надлишків та нестач внаслідок пересортиці можна здійснювати тільки відносно матеріальних цінностей одна-кового найменування або схожих зовні, чи упакованих в тотожній кількості в одній тарі за умови, що лишки і нестачі виникли про-тягом, одного й того ж перевірного періоду