Партіонний | Первинні документи групуються за номенклатурними номерами і в кінці звітного періоду кінцеві дані по кожному з номерів заносяться до оборотних відомостей. Оборотні відомості складаються в натуральному і грошовому вираженні по кожному складу і для кожного рахунку

Сальдовий (оперативно-бухгалтерський) | Сальдовий метод обліку базується на використанні регістрів аналітичного обліку карток складського обліку. Щоденно (щотижня, раз на 10 днів) працівником бухгалтерії перевіряється правильність записів про надходження і витрачання виробничих запасів на складі і

1 | 2

підтверджується залишок по картці складського обліку особистим підписом бухгалтера, а кожного першого числа місяця залишок по кожному номенклатурному номеру переноситься до відомості обліку залишків матеріалів на складі (без оборотів витрат і надходження виробничих запасів). На підставі даних відомості виводяться підсумки по складу

Облік значно спрощується при використанні в бухгалтерському та складському обліку комп’ютерної техніки. В цьому випадку всі прибутково-видаткові документи обробляються щоденно в міру їх надходження зі складів.

Для полегшення процесу обліку виробничих запасів на складі доцільно використовувати персональні комп’ютери, що спробує ведення аналітичного обліку (картки складського обліку замінює дискета). При використанні комп’ютерних технологій всі необхідні регістри при сальдовому методі обліку матеріалів складаються з застосуванням комп’ютерної техніки.

Для організації бухгалтерського обліку виробничих запасів необхідно визначити номенклатуру аналітичних рахунків виробничих запасів.

Схема організації аналітичного обліку виробничих запасів на підприємстві ВАТ ВТШП „Галичина” наведена нижче (рис. 2.6).

ё

Контроль за виконанням плану договорів своєчасним надходженням і оприбуткуваннями матеріалів здійснює служба постачання. З цією метою ведуться відомості оперативного обліку виконання договорів поставки, де відмічається виконання договорів поставки, де відмічається виконання умов договору про поставку за асортиментом матеріалів (їх кількістю, ціною, строками відвантаження тощо). Бухгалтерія здійснює контроль за організацією даних оперативного обліку.

Забезпечення підприємства виробничими запасами шляхом придбання їх у постачальника здійснюється на договірних засадах.

Приймання виробничих запасів у місцевих постачальників або із залізничної станції чи аеропорту здійснює експедитор підприємства, якому видається довіреність. У випадку, якщо в процесі надходження запасів бере участь експедитор, порядок організації обліку дещо інший, ніж в попередньому випадку.

Підтвердженнями приймання-передачі документів може бути підпис працівника бухгалтерії в картці складського обліку про перевірку запису по кожній операції.

Запаси відпускають зі складу підприємства на виробничі, господарські потреби, на строку, для переробки і в порядку реалізації надлишкових (неліквідних) запасів.

При відпуску запасів зі складу у виробництво МВО (завскладом, комірник) повинен дотримуватись наступних вимог:

запаси обліковувати за вагою, обсягом, масою у суворій відповідності до нормативів витрат на визначений обсяг виробництва;

відпуск запасів здійснювати в межах попередньо встановлених лімітів;

узгоджувати з головним бухгалтером списки осіб, яким надано право вимагати зі складів матеріали, і брати зразки їх підписів.

Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та діючих норм витрат матеріалів з урахуванням існуючих в цехах залишків невикористаних матеріалів на початок місяця ліміт може встановлюватись на кожне замовлення окремо.

З метою забезпечення збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, на підприємстві повинен бути належним чином організований контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Інші малоцінні та швидкозношувані предмети (канцтовари, господарський інвентар тощо) передаються в експлуатацію безпосередньо зі складу на підставі вимог.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства проводять інвентаризацію МШП і виробничих запасів, як на складі, так і ті, за якими організований лише оперативний облік (що передали в експлуатацію).

На підприємстві ВАТ ВТШП „Галичина” згідно „Наказу про облікову політику підприємства” використовують для обліку виробничих запасів рахунок 20 „Виробничі запаси” у розрізі таких субрахунків:

201 „Сировина і матеріали”

203 „Паливо”

204 „Тара і тарні матеріали”

205 „Будівельні матеріали”

207 „Запасні частини”

209 „Інші матеріали”

На даному підприємстві є в наявності склади для зберігання виробничих запасів, а також углублений склад. Вони є забезпечені всім необхідним: вагами, вимірювальними приладами та мірною тарою. Складський облік веде матеріально-відповідальна особа – завідувач складом (комірник).

На підприємстві для обліку виробничих запасів використовують сальдовий (оперативно-бухгалтерський) варіант.

Дане підприємство недостатньо забезпечене комп’ютерною технікою. В централізованій бухгалтерії в наявності є один комп’ютер, а також автоматизована бухгалтерія по нарахуванню і відрахуванню із заробітної плати.

РОЗДІЛ ІІ

Облік виробничих запасів на ВАТ ВТШП “Галичина”

2.1. Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ ВТШП “Галичина”

І Швейна фабрика була заснована в 1939 р. в приміщенні недобудованого млина.

Кількість робітників орієнтовано було 600 чол. Валовий випуск становив 5400 т.крб. (в старому масштабі цін). Устаткування – це були ніжні швейні машини та жарові праски.

За час війни фабриці було нанесено збитків в сумі 647300 крб.

Після звільнення м. Станіславова від німецько-фашистських загарбників в 1944 р. почався період відбудови фабрики і в 1945 р. фабрика досягла таких показників: випуск валової продукції -500 т.р., кількість ПВП – 74 чол. В тому числі робітники, кравці в кількості – 48 чол. і пр. – 5 чол.

Робітники приходили на роботу з власними швейними машинами та прасками. Власного устаткування не було. Згодом вже в 1949 р. на фабриці працювало 340 чол., вже були малопотужні швейні універсальні машини типу „Уніан” в кількості 53 од. електричні промислові праски в кількості 19 од.

Було дуже мало спеціального устаткування: це петельна машина для виготовлення петлі на верхньому одязі, петельна машинка для білизни і машина для обметування зрізів.

Розкрій тканини в 1945 р. проводився ручним методом.

Переважна кількість