Вивчення показників роботи й організації бухгалтерського обліку підприємства.

Облікова політика - це сукупність методів і процедур, принципів, які використовуються підприємством для складання і подання звітності.

Зміст політики оформляється спеціальним наказом або розпорядженням, що затверджується керівником підприємства. Він несе відповідальність за його зміст.

Наказ (або статут) – Додаток №1, містить такі розділи:

Загальні положення

Організація бухгалтерського обліку

Організація податкового обліку

Організаційні питання

Облікова політика повинна дати відповіді на питання:

Хто веде облік (чисельність і структура облікового апарату).

Як ведеться облік (за допомогою яких рахунків, документів, форм обліку, яких регістрів, техніка ведення обліку).

В які строки та як здійснюється збір, обробка, узагальнення та надання інформації.

Визначаючи облікову політику підприємство самостійно:

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку (книжково-ордерна, журнально ордерна)

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського контролю, обліку і звітності

затверджує правила документообороту

може виділяти на окремий баланс філії, представництва і відділення, які зобов’язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про діяльність суб’єкта господарювання зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік дає інформацію про майно підприємства, його капітал, зобов’язання, господарські процеси та їх результати.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фін. звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фін. становище, результати діяльності та рух коштів підприємства.

У складі бухгалтерського обліку виділяють фінансовий, управлінський та податковий облік.

Користувачі облікової інформації поділяються на внутрішніх (власники підприємства, управлінська служба підприємства, робітники і службовці підприємства)і зовнішніх (партнери підприємства, органи державного і міжнародного регулювання та контролю, фінансові аналітики та радники, громадськість).

Об’єктом бухгалтерського обліку є: господарські засоби, джерела формування господарських засобів (капіталу), господарські процеси.

Бухгалтерський облік здійснює інформаційне відображення обігу капіталу (майна) на підприємстві, контролює його раціональне використання, розподіл суспільно необхідного продукту для задоволення потреб конкретної людини. Капітал використовує власник у підприємницькій діяльності з метою його примноження.

2 Облік грошових коштів, розрахункових операцій

та поточних зобов’язань.

Грошові кошти підприємства можуть зберігатися в касі і/або на рахунках у банку. Основним нормативним актом, що регулює правила ведення розрахунків готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Каса підприємства – приміщення або місце, що призначене для здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, ін. цінностей. Приміщення каси має бути ізольоване, а двері до каси під час здійснення операцій – замкнені з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Для ведення касових операцій наказом керівника призначається матеріально-відповідальна особа – касир, з яким укладається договір про його повну матеріальну відповідальність. У касі підприємства можуть зберігатися такі цінності:

готівка (в національній та іноземній валюті) ;

грошові документи (путівки в будинки відпочинку, санаторії, поштові марки, проїзні квитки);

бланки суворої звітності (трудові книжки та додатки до них, власні акції, квитанції подорожніх листів автотранспорту) ;

цінні папери, придбані у ін. підприємств (акції, облігації, векселі).

Зберігання в касі готівки та ін. цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

На кінець робочого дня підприємства можуть тримати в своїй касі готівку у межах ліміту, який встановлюється обслуговуючим банком.

Ліміт залишку готівки в касі – граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства. Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишки готівки в касі, що підписується головним бухгалтером та керівником підприємства. Якщо ліміту немає, то готівка, яка є в касі на кінець робочого дня - вважається понадлімітною. Строки здавання підприємствами готівкової виручки для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком та зазначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

У сучасних умовах можна виділити три значні джерела надходження готівки до каси:

- з банківського рахунку

- від підзвітних осіб

- у вигляді виручки

З метою своєчасного отримання готівкових коштів з установи банку підприємство має попередньо замовити відповідну суму.

Підприємства, що мають поточні рахунки в установах банків одержують готівку з цих рахунків за грошовим чеком, який підписаний бухгалтером та керівником і завірений печаткою підприємства. На зворотній стороні чека вказується на які цілі буде витрачено готівку. Кожен вид витрат має окремий символ:

* видача на виплати, пов’язані з оплатою праці – 40

* видача на закупівлю с/г продукції – 46

* видача на виплату пенсій, допомоги та страхових відшкодувань – 50

* видача на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи – 53

* видача на відрядження – 43

* видача на інші цілі – 61

Після заповнення касиром ремарки, яка прикріплюється до банківської виписки, йому видається вказана сума готівки.

Згідно із ЗУ від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ” для здійснення розрахунків готівкою підприємства зобов’язані придбати торговий патент у податковому органі.

При здійсненні готівкових операцій утримувачі готівкового платежу зобов’язані надати підприємствам-платникам обліковий розрахунковий документ, який би підтверджував факт продажу (товарний чек, податкову накладну, рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, наданих послуг тощо).

Проводячи готівкові розрахунки ТзОВ „Крона” використовує реєстратори розрахункових операцій (РРО) згідно із ЗУ від 01.06.2000 р. № 1776 „Про внесення змін до ЗУ „Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ”.

Кошти, які надходять у вигляді виручки від торговельної діяльності, збираються в операційній касі. Вона не призначена