Напрямки аудиту | Підтверджу-ючий, податковий, запасний | Підтверджу-ючий, податковий | Запасний | Підтверджу-ючий, податковий, запасний | Підтверджу-ючий, податковий

Прийоми і проце-дури | Документаль-ного дослідження, нормативно-правового регулювання, розрахунків і порівняння, зіставлення, контрольні виміри, автоматизовані | Документально-го дослідження, розрахункові, аналітичні, автоматизовані | Документально-го дослідження, розрахункові, аналітичні, автоматизовані | Документально-го дослідження, розрахункові, аналітичні, автоматизовані | Документально-го дослідження, розрахункові, аналітичні, автоматизовані

Можливі порушен-ня | Зайво списані витрати, порушення нормативно-правового законодавства в частині, віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку, застосування норм витрат не обгрунтоване | Зайво списані витрати, порушення нормативно-правового законодавства в частині, віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку, застосування норм витрат не обгрунтоване | Несвоєчасне оприбуткування готової продукції | Приховання частини реалізованої продукції, неправильне відображення на рахунках товарообмінних операцій | Приховання частини виторгу

Прийнят-тя рішень аудито-ром | Відбито у висновку аудитора, розрахунки прикладені до робочих документів

1.3. Огляд літературних джерел та характеристика норматино-правових документів за даною темою.

Для встановлення переліку нормативних документів, які застосовуються при аудиті готової продукції та її реалізації слід звернути увагу на такі з них:

1) Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. №334/94-ВР (із змінами і доповненнями)”.

2) Постанова Верховної Ради України “Про затвердження Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 27 червня 1995 р. №247/95 – ВР.

3) Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. №250 “Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні”.

4) Наказ Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 р. №25 із змінами і доповненнями. “Про застосування Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності”.

5) “Порядок ведення платниками податку обліку приросту (спаду) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах у незавершеному виробництві та залишках готової продукції” затверджений Наказом ДПАУ від 12.08.97 р. №291.

6) “Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів” затверджені наказом Міністерства фінансів України від 04.08.97 р. №168

7) Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97 р. №213/97-ВР (із змінами і доповненнями).

8) Інструкція “Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість”, затверджений наказом ГФПІУ від 10.02.93 р. №3.

9) Декрет КМУ “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) від 26.12.92 р. №14-92.

10) Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.06.97 р. №168/97 - ВР (із змінами і доповненнями).

11) “Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку, звітності в Україні”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №246, із змінами та доповненнями .

12) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №318.

13) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318.

Також слід зазначити, що методичні рекомендації з формування собівартості продукції у промисловості, крім положень про віднесення витрат, за класифікаційними ознаками визначають:

- методи обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості прордукції;

- облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах, калькулювання продукції допоміжних підприємств і списання цієї продукції на виробництво основної продукції;

- облік незавершеного виробництва;

- витрати, що не входять до собівартості реалізованої продукції;

- порядок визначення ціни та рентабельності виробництва продукції.

Положення, визначені у Рекомендаціях, є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій визначає, на яких рахунках узагальнюється інформація про витрати.

Розділ ІІ.

Організаційно-методична підготовка та проведення аудиту
готової продукції та її реалізації.

2.1. Планування аудиторської перевірки

2.1.1. Порядок укладання договору на проведення аудиту

Законом України “Про аудиторську діяльність” визначено, що аудит проводиться на підставі угоди між аудиторською фірмою (аудитором) і замовником. Проте в міжнародних стандартах обов’язково вказується на необхідність оцінки усіх аспектів незалежності під час укладання такої угоди, тому що аудиторська фірма буде нести відповідальність за порушення вимог до незалежності і результати аудиту визнаються недійсними.

Розділ відповідальності за оцінку звітності між аудитором та замовником грунтується на Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні та статті 11 Закону України “Про аудиторську діяльність”. Закон також передбачає право аудитора (аудиторських фірм) на залучення до участі у перевірці на договірних засадах фахівців різного профілю.

Взаємодія організації-клієнта з аудиторською фірмою повинна починатися з направлення на її адресу листа-пропозиції, у якому викладаються мета аудиторської перевірки і перелік бажаних аудиторських послуг. До укладання договору необхідно мати максимально повну інформацію про клієнта і його економічну діяльність. Цьому сприяє одержання відповідей на питання, перераховані в інформаційній анкеті. Після ухвалення рішення про укладання договору аудиторська фірма надсилає на адресу клієнта лист-зобов’язання аудиторської фірми про угоду на проведення аудиту. Додатком до договору є перелік супутніх аудиту послуг.

2.1.2. Підготовка плану і програми аудиту.

Аудитор повинен ретельно планувати свою діяльність по трьох основних причинах: це дає аудитору можливість одержати достатню кількість свідчень про стан справ клієнта, допоможе мінімізувати витрати на аудит і