Інвентаризація дає можливість аудитору виявити фактичну наявність майна і зіставити її з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація є найбільш ефективним методом фактичної перевірки вірогідності показників балансу, що є складовою частиною бухгалтерської звітності. Однак підприємства, що підлягають обов’язковому аудиту відповідно до законодавства України, повинні включити до складу бухгалтерської звітності також аудиторський висновок.

Аудитор перевіряє в Акті про інвентаризацію чи є всі підписи членів інвентаризаційної комісії, бо це може служити підставою для визнання її результатів недійсними. Також перевіряється чи до документів, що представляються для оформлення опису нестачі цінностей і псування понад норму, були обов’язково прикладені рішення слідчих чи судових органів, що підтверджують відсутність винних осіб або відновлення на стягнення збитку з винних осіб.

Експертна оцінка проводиться як допомога аудитору спеціальними експертами, компетентними з даного питання.

Аудит готової продукції можна поділити на 4 етапи: аудит обліку готової продукції, аудит неврахованої продукції, аудит обліку відвантаження і реалізації готової продукції та аудит обліку витрат на продаж.

Аудит обліку випуску готової продукції. Існує 6 основних способів оцінки готової продукції:

1. По фактичній виробничій собівартості. Цей спосіб використовується порівняно рідко, в основному на підприємствах індивідуального виробництва, що випускають велике унікальне устаткування і транспортні засоби.

2. По неповній (скороченій) виробничій собівартості продукції. У цьому випадку собівартість продукції визначається по фактичних витратах без загальногосподарських витратах.

3. За оптовими цінами реалізації. Оптові ціни застосовуються як облікові ціни. Відхилення фактичної собівартості продукції враховуються на окремому аналітичному рахунку. При стійких оптових цінах цей варіант оцінки продукції є найпоширенішим, оскільки він дозволяє зіставляти оцінку продукції в поточному обліку і звітності, що важливо для контролю за правильним визначенням товарного випуску. При значному коливанні рівня оптових цін даний спосіб втрачає свої переваги.

4. По плановій (нормативній) виробничій собівартості, що виступає в якості твердої облікової ціни. При цьому способі обумовлюється необхідність окремого обліку відхилень фактичної виробничої собівартості продукції від планової чи нормативної. Перевага даного способу оцінки готової продукції полягає в забезпеченні єдності оцінки в плануванні обліку. Однак, якщо планова чи нормативна собівартість продукції змінюється часто, то оцінка залишків готової продукції ускладнюється. Варіантом цього способу оцінки готової продукції є оцінка по скороченій плановій виробничій собівартості.

5. По вільних відпускних цінах і тарифах збільшених на суму податку на додану вартість. Цей спосіб використовується при виконанні одиничних замовлень.

6. По вільних ринкових цінах. Цей варіант оцінки застосовується для обміну товарів, реалізованих через роздрібну мережу.

Аудитор перевіряє:–

правильність і своєчасність оформлення документів на здачу продукції з виробництва на склад;–

правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з випуском готової продукції;–

правильність визначення виробничої собівартості готової продукції по видах і замовленнях;–

правильність розрахунків і списання суми відхилень фактичної собівартості від планової;–

правильність складання бухгалтерських проводок по обміну випуску готової продукції;–

відповідність записів аналітичного і синтетичного обліку по балансових записах рахунку “Готова продукція” записали у головній книзі і балансі;–

правильність оцінки готової продукції.

Аудит неврахованої продукції. У випадку, якщо продукція не оформляється приймально-здавальними документами цеху чи складу підприємства і не відбивається в бухгалтерському обліку, виникає неврахована продукція.

Заниження оцінки продукції дає можливість посадовим матеріально відповідальним особам підприємств і торгових організацій вилучати частину виторгу, що складає різницю між продажною і заниженою в обліку вартістю продукції.

Оскільки неврахована продукція не відбивається в бухгалтерських документах, у багатьох випадках її наявність визначається на підставі документації, що відбиває технологічні пранси виробництва цієї продукції (документи на виплату заробітної плати, дані оперативного обліку про закладку сировини і випуск готової продукції й ін.), а також підтверджуючий вивіз продукції з підприємства (пропуски, рахунки-фактури, накладні і ін.).

В окремих випадках неврахована продукція може бути виявлена шляхом звіряння документів, що відбивають одержання продукції: документальних даних складів і цехів – виробників продукції; даних інвентаризацій готової продукції в цехах і на складах підприємств – з обліковими даними на день проведення таких інвентаризацій і т.п.

При перевірці аудитор повинен вивчити всю документацію, що дозволяє зробити висновок про наявність чи відсутність випадків випуску і реалізації неврахованої продукції.

Однак, у тих випадках, коли документально підтверджується вивіз неврахованої продукції підприємства, що випускало таку продукцію в масовому порядку і сировини, що мало для цього запаси і матеріали, аудитор повинен визначити матеріальний збиток у розмірі вартості вивезеної неврахованої продукції.

Аудит обліку відвантаження і реалізації готової продукції. Аудитор перевіряє:–

чи укладені договори на постачання готової продукції і правильність їхнього оформлення;–

чи правильно оформлені документи на відвантаження продукції;–

чи правильно оформлені ціни на відвантажену продукцію;–

чи правильно установлені відпускні ціни з урахуванням оплати витрат по доставці продукції від постачальника до покупця відповідно до укладеного договору постачання;–

чи вчасно пред’являлися в банк платіжні вимоги-доручення за відвантажену продукцію;–

чи правильно оформлені документи по відпуску продукції, якщо продукція відпускається безпосередньо зі складу постачальника;–

чи правильно організований складський облік готової продукції;–

чи правильно ведеться аналітичний і синтетичний облік відвантаження і реалізації продукції;–

ведення рахунку до “собівартість реалізації”.

Аудит обліку витрат на продаж, витрати, пов’язані з продажем продукції враховуються на рахунку 93 “Витрати на збут”. До них відносяться: витрати на упакування виробів на складах готової продукції; витрати по доставці продукції на станцію відвантаження, навантаженню у транспорт; комісійні збори і відрахування, що оплачуються збутовим і іншим посередникам; витрати на рекламу і представницькі витрати.

Аудитор перевіряє:–

правильність включення витрат до складу витрат на збут;–

дотримання встановлених нормативів витрат на рекламу;–

дотримання основних положень про облік тари на підприємствах, а саме, правильне і