правильність ведення аналітичного обліку по рахунку 93 “Витрати на збут” і відомості;–

правильність складання бухгалтерських проводок по операціях з тарою;–

правильність відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних операцій чи операцій, здійснюваних на бартерній основі;–

відповідність записів синтетичного й аналітичного обліку записали у головній книзі і балансі.

Також аудитор з’ясовує повноту відображення виручки, одержаної від реалізації продукції. Для цього з даними синтетичного обліку зіставляються дані первинних документів, що свідчать про відвантаження продукції. Аудитор зіставляє і звіряє заборгованість покупцям за одержаними авансами з аналітичними даними про відвантаження продукції.

Кінцевим етапом аудиту готової продукції і її реалізації є перевірка правильності визначення фінансового результату в регістрах синтетичного обліку та повноти його відображення у звітності. Аудитор має впевнитися у правильності розрахунку та своєчасності перерахування до бюджету усіх обов’язкових податків, зборів і платежів, які за чинним законодавством включаються до ціни реалізації.

2.3. Формування системи аудиторських доказів та аналізу результатів аудиторської перевірки.

За результатами аудиторської перевірки складається звітний документ, що може мати різні документальні форми – аудиторська довідка, аудиторський висновок, довідка про експертизу, звіт про перевірку. Сама форма цього документу визначається в наказі про призначення аудиторської перевірки. Звіт повинен бути складений на основі письмової інформації аудитора, у якій містяться зведення про помилки і недоліки, порушення в обліку й звітності, а також виділяються ті помилки і виправлення, які впливають на вірогідність звітності з посиланнями на законодавчі і нормативні документи. Висновок аудитора заповнюється в двох екземплярах (письмова інформація), один з яких передається головному бухгалтеру і керівнику для ознайомлення виявлених розбіжностей і врегулювання спірних положень, а інший використовується для написання звіту, після чого він передається в архів. У письмовій інформації повинні міститися: ПІП аудитора чи склад групи аудиторів, реквізити перевіряємого підрозділу, перелік посадових відповідальних за ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, період часу, до якого відноситься перевірена документація, інформація про методику перевірки (які напрямки бухгалтерського обліку підлягали перевірці, яка бухгалтерська документація була перевірена суспільним методом, а яка вибірково, на основі яких принципів проводилася перевірка), інформація про усі виявлені недоліки і порушення, інформація про найбільш істотні порушення в обліку, рекомендації з поліпшення податкового планування з метою оптимізації оподаткування.

При наступних перевірках повинні бути дані аналізу і оцінка виконання чи виправлення зауважень по фактах попередніх перевірок. Письмова інформація підписується всіма аудиторами, хто проводив перевірку. На підставі письмової інформації складається аудиторський висновок.

У бухгалтерській документації ВАТ “Калуський ЗКУ” не виявлено порушень, помилок чи перекручень.

ІІІ Узагальнення результатів аудиторської перевірки та формування аудиторського висновку.

3.1. Узагальнення результатів аудиту готової продукції та її реалізації.

Після завершення аудиту готової продукції та її реалізації аудитор підбиває підсумки по проведенню даної перевірки.

Аудитор обов’язково надає керівництву підприємства письмову інформацію, в якій доводяться свідчення про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у бухгалтерській звітності і в порядку внесення конструктивних пропозицій щодо вдосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб’єкта. [ 106]

Аудиторська організація зобов’язана вказати у письмовій інформації аудитора всі пов’язані з фактами господарського життя економічного суб’єкта помилки і перекручення, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. У письмовій інформації аудитор може надавати будь-яку інформацію, що стосується проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб’єкта, яку аудиторська організація буде вважати доцільною.

Із проведеного аудиту готової продукції і її реалізації можна зробити висновок, що бухгалтерський облік на підприємстві ВАТ “Калуський ???” ведеться відповідно до чинного законодавства, значних порушень і помилок, що можуть вплинути на формування фінансової звітності не виявлено.

Проект аудиторського висновку, який аудитор надає керівництву може бути затверджений, а письмова інформація є повною і суттєвою.

3.2. Формування та затвердження аудиторського висновку.

В результаті проведеної перевірки готової продукції та її реалізації на підприємстві ВАТ “Калуський ЗКУ” аудитор надає керівництву підприємства аудиторський висновок.

Структура аудиторського висновку має такі елементи:

заголовок;

адресат;

вступ;

опис обсягу аудиторської перевірки;

висновок аудитора про перевірку;

дата аудиторського висновку;

підпис аудиторського висновку;

адреса аудиторської фірми.

При проведенні аудиту готової продукції та її реалізації аудитором не виявлено значних порушень, облік ведеться відповідно до чинного законодавства. Проте аудитор не може надати безумовно-позитивного висновку, оскільки існували певні обмеження у даній перевірці.

Таким чином, аудитор надає керівництву підприємства умовно-позитивний висновок.

Основними причинами фундаментальної невпевненості, що впливають на формування висновку є ті, що під час проведення аудиторської перевірки аудитор не міг одержати всієї потрібної документації і подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства.

За певних обставин аудитор висловлює умовну думку, тобто складає умовно-позитивний висновок (Додаток Е).

3.3. Проблема організації проведення аудиторської перевірки та перспективи розвитку аудиту в Україні.

Загальноприйнятним є те, що правдива фінансова інформація є суттєвим елементом чіткого функціонування ринкової економіки. Достовірну інформацію може забезпечити тільки висока якість організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Здійснення належного контролю за достовірністю фінансової звітності суб’єктів господарювання покладено на незалежних аудиторів України. Аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України “Про аудиторську діяльність”.

У цьому законі не були врегульовані наступні питання: на кого покладають функції зовнішнього контролю за дотриманням аудиторами затверджених стандартів аудиту та кодексу етики професійних бухгалтерів; який порядок формування відповідної служби та фінансового забезпечення здійснення незалежного контролю за якістю аудиту та аудиторських послуг. Знадобилось більше десяти років, щоб законодавчо врегулювати ці питання.

Проблемними залишаються питання підбору сертифікованих аудиторів з належним