Внутрішньогосподарський контроль – це процес, який забезпечує відповідність функціонування конкретного об’єкта прийнятим управлінням рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Завдання, що виконуються в системі внутрішньогосподарського контролю полягають в наступному:

надання інформації про процеси, що відбуваються на підприємстві;

надання допомоги в прийнятті рішень із загальних і спеціальних питань розвитку підприємства;

оцінка правильності прийнятих рішень, своєчасності і результативності їх виконання;

своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які не сприяють ефективному веденню виробництва;

коригування діяльності суб’єкта господарювання та його окремих підрозділів.

Необхідність у внутрішньогосподарському контролі зумовлюється тим, що вищі органи управління безпосередньо не займаються контролем повсякденної діяльності. Зважаючи на це, йому необхідна інформація про діяльність нижчих рівнів управління або підтвердження достовірності звітів керівників нижчих рівнів.

Перевагою внутрішньогосподарського контролю є те, що він здійснюється як попередній, поточний і подальший, може бути документальним, фактичним і комбінованим, може проводитися у вигляді: ревізії, тематичної перевірки, розслідування та службового розслідування.

Важливими особливостями внутрішньогосподарського контролю є:

охоплення усіх видів контролю, який здійснюється представниками підприємства;

забезпечення не тільки зворотного, але й прямого зв’язку між структурними підрозділами ПП «Перламутр», між керованою і керуючою системами, між лінійними і функціональними підрозділами;

здійснення функцій контролю особами, які представляють інтереси ПП «Перламутр»

Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до Закону України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні ” покладена на керівника ПП «Перламутр».

Внутрішньогосподарський контроль охоплює всі стадії відтворення - постачання, виробництво, збут і всі види діяльності ПП «Перламутр» пов’язані з господарським процесом.

На підставі затвердженого плану та відповідно до посадових інструкцій працівники, зайняті управлінням, здійснюють систематичний поточний та оперативний контроль за діяльністю підрозділів ПП «Перламутр». За результатами контрольних перевірок керівництво даного підприємства приймає рішення щодо усунення причин, що негативно впливають на діяльність ПП «Перламутр».

При організації системи внутрішньогосподарського контролю

ПП «Перламутр» взяло до уваги основні принципи її ефективності (відповідності, збалансованості, інтеграції, постійності, комплексності, розподілу обов’язків, дозволу і схвалення), дотримання яких є ключовою умовою успішного функціонування системи.

Внутрішньогосподарський контроль у здійснює керівник і співробітники відділів управління підприємства, а також посадові особи інших підрозділів.

На ПП «Перламутр» затверджені правила здійснення внутрішньогосподарського контролю, які відповідають таким вимогам:

загальні питання, пов’язані з первинним оформленням, реєстрацією і контролем господарських операцій, не можуть виконуватись від початку і до кінця одним працівником;

контроль кожної окремої господарської операції повинен здійснюватись за етапами;

кожен працівник може здійснювати контроль лише окремого етапу;

кожна операція, виконана одним працівником, повинна бути перевірена іншим;

повинні бути чітко встановлені обсяг діяльності і відповідальність кожного співробітника, який здійснює контроль господарських операцій.

На правління ПП «Перламутр» покладено наступні основні контрольні функції:

забезпечення прибуткової діяльності підприємства;

затвердження поточних планів діяльності товариства та заходів, необхідних для успішного їх виконання;

розробка та реалізація бізнес-планів та інших програм фінансово- господарської діяльності підприємства;

затвердження щорічних кошторисів;

забезпечення ведення та зберігання документів;

вживання всіх можливих заходів щодо збереження комерційної таємниці посадовими особами;

погодження проектів договорів про передачу в заставу, оренду, продаж та відчуження іншим особам майна, балансова вартість якого перевищує певний розмір відсотків підсумку балансу товариств.

В найбільш загальному вигляді об’єкти контролю включають ресурси, господарські процеси та їх результати. При цьому під об’єктом контролю розуміють все те, на що направлена контрольна діяльність суб’єкта контролю. Так об’єктами внутрішньогосподарського контролю є дії, події, господарські операції, діяльність центрів відповідальності.

1.2.3 Облікова політика, що застосовується суб’єктом та її зміни.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. З обліковою політикою підприємства повинні бути ознайомлені:

- керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;

- бухгалтер підприємства, за участю якого можна грамотно та всебічно обґрунтувати зміст облікової політики;

- аудитор, оскільки облікова політика є одним з об’єктів дослідження, з вивченням яких розпочинається процес аудиторської перевірки;

- податковий інспектор, адже від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того чи іншого об’єкту оподаткування.

Використовуються такі нормативні документи: План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція щодо його застосування; Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджене Кабінетом Міністрів України, нормативні документи (стандарти) з обліку основних засобів, інвентаризації коштів, товарно-матеріальних цінностей та розрахунків, обліку праці та заробітної плати, обліку і калькулювання витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України, затверджений Національним банком України; Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємств, об’єднань і організацій, затверджена Міністерством фінансів України, та нормативні документи з питань складання статистичної звітності.

Важливе місце у перевірці стану бухгалтерського обліку займає вивчення облікової політики, тобто взаємозв’язку з управлінням виробництвом, зокрема його інформаційного забезпечення. При цьому з’ясовуються можливості інтеграції різних видів бухгалтерського, статистичного і оперативного (управлінського) в єдиній системі господарського обліку на базі швидкодіючої електронно-обчислювальної техніки, що дуже важливо в умовах створення АСОІ різних рівнів та АРМ бухгалтера.

При перевірці облікової політики ставляться такі вимоги: достовірність, простота, відповідність облікових показників даним первинних документів з господарської діяльності, своєчасне забезпечення потреб управління в інформації про хід виробництва продукції, робіт, послуг. У процесі аудиту встановлюють: чи є на підприємстві інструкції щодо оформлення первинних документів на господарські операції і графіки документообороту, чи своєчасно складаються документи з надходження і витрачання цінностей комірниками, керівниками виробничих підрозділів та іншими особами, чи виконуються графіки надходження документів із складів, баз та інших підрозділів до бухгалтерії, а також обробки документів у бухгалтерії і на