2 | Зміни законодавчих і нормативних актів | 12,8 | 1 | 12,8

3 | Кваліфікація і практичний стаж роботи зовнішніх контролерів | 15,5 | 0,5 | 7,75

4 | Обсяг вибірки для зовнішнього контролю | 7 | 1 | 7

5 | Перелік контрольних процедур, що використовують у зовнішньому контролю | 8,5 | 1 | 8,5

6 | Репутація зовнішнього контролера | 7,3 | 0,5 | 3,65

7 | Об'єктивність в оцінці об'єктів перевірки і дій керівників та інших службових осіб | 10,1 | 0,5 | 5,05

8 | Компетентність зовнішнього контролера щодо об'єктів перевірки | 11,2 | 0,5 | 5,6

9 | Мета і завдання зовнішнього контролю | 4,9 | 0,5 | 2,45

10 | Об'єкти зовнішнього контролю | 7,5 | 1 | 7,5

11 | Інші фактори | 9,3 | 1 | 9,3

Разом | 100 | - | 72,55

DR = AR / ( IR Ч CRв Ч CRз )

DR = 0,2 / ( 0,669 Ч 0,6845 Ч 0,7255 ) = 0,61 = 61%

1.3.2 Встановлення рівнів суттєвості для цілей аудиту.

Суттєвість – це максимально допустимий розмір помилки, яка може бути показана в фінансовій звітності і розглядається як така, що не впливає на достовірність звітності.

Розрізняють три рівні суттєвості помилок:

помилки, суми яких незначні і не впливають на остаточне рішення користувачів фінансової звітності;

помилки, що впливають на рішення користувачів, хоча внутрішня звітність підприємства відображає його реальний фінансовий стан;

помилки, через які неможливо визначити достовірність всієї звітної інформації підприємства.

В ході аудиторських перевірок потрібно враховувати два аспекти суттєвості. Це якісний та кількісний.

З якісної точки зору аудитор повинен визначити чи носять суттєвий характер виявлені в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства (незаконні виплати, невірні записи, недостатній опис облікової політики).

З кількісної точки зору аудитор повинен оцінити чи перевищують виявлені відхилення встановлений рівень суттєвості.

Визначимо суттєвість по статтях балансу на початок періоду, а саме по “Необоротних активах”, “Оборотних активах”, “Власного капіталу”, “Довгострокових зобов’язаннях”, “Поточних зобов’язаннях ”.

1. Визначення суттєвості необоротних активів:

2401,4 Ч 0,03 =72,04

2. Визначення суттєвості оборотних активів:

5843 Ч 0,03 =175,29

3. Визначення суттєвості власного капіталу:

805 Ч 0,03 =24,15

4. Визначення суттєвості довгострокових зобов’язань:

201 Ч 0,03 =6,03

5. Визначення суттєвості поточних зобов’язань:

7238,4 Ч 0,03 =217,15

Проводячи перевірку необоротних активів, аудитор бере за основу рівень суттєвості в розмірі 72,04 тис. грн. Якщо виявлені порушення в ході перевірки не перевищуватимуть даної величини, то аудитор зможе зробити безумовно-позитивний висновок по проведенню перевірки, якщо ж виявлені порушення будуть перевищувати розмір суттєвості, то аудитор, виходячи із самої величини виявленого порушення, надасть висновок із певними зауваженнями.

Розмір суттєвості оборотних активів становить 157,29 тис. грн.. Якщо виявлені порушення в ході перевірки не перевищуватимуть даної величини, то аудитор зможе зробити безумовно-позитивний висновок, а якщо ж навпаки - то аудитор, відповідно, надасть висновок із певними зауваженнями.

Перевіряючи пасив балансу, а саме такі статті як власний капітал, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання, встановлено, що рівень суттєвості власного капіталу становить 24,15 тис. грн., довгострокових зобов’язань – 6,03 тис. грн. і поточних зобов’язань – 217,15 тис. грн.

Відповідно, як і у попередніх статтях активу балансу, якщо виявлені порушення перевищуватимуть даної величини, то аудитор може зробити безумовно-позитивний висновок, а якщо виявлені порушення будуть перевищувати розмір суттєвості, то аудитор, виходячи із самої величини виявленого порушення, надасть висновок із зауваженнями.

1.3.3 Визначаються основні завдання аудиторської перевірки об’єкта аудиту.

Перевірка аудитором стану бухгалтерського, внутрішньогосподарського (управлінського) і статистичного обліку суб’єктів підприємницької діяльності передбачена Законом України “ Про аудиторську діяльність ” . До них належать комерційні банки, фонди, біржі, компанії, товариства та інші суб’єкти господарювання незалежно від форм власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ і організацій бюджетних та невеликих за обсягом суб’єктів господарювання, визначеної законодавством. Крім того, аудит перевіряє діяльність холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників; емітентів цінних паперів, державних підприємств при здаванні в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форм власності, порушенні питання про визначення неплатоспроможним або банкрутом.Аудитор насамперед контролює відображення в обліку капіталу, який використовується на підприємстві.

В умовах багатоукладної економіки у складі власного капіталу суб’єкта підприємництва в обліку виділяються статутний, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток та інші резерви.

У бухгалтерському обліку відображається величина статутного капіталу, зареєстрована в засновницьких документах як сукупність вкладів (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства.

Статутний капітал і фактична заборгованість засновників (учасників) по вкладах (внесках) до статутного капіталу обліковується і відображається у звітності окремо.

Державні і муніципальні унітарні підприємства замість статутного капіталу в обліку відображають статутний фонд, сформований відповідно до законодавства.

Кошти від дооцінки поза оборотних активів підприємства, що здійснюється відповідно до правових актів, безоплатно отримані цінності та інші аналогічні кошти відображають в обліку і звітності як додатковий капітал.

Створений відповідно до законодавства резервний капітал для покриття непродуктивних витрат і збитків, а також виплат доходів (дивідендів) учасникам в разі відсутності або недостатності прибутку звітного року для цієї мети відображається в обліку і звітності окремо.

Підприємство може створювати резерви сумнівних боргів по розрахунках з іншими суб’єктами господарювання і громадянами за продукцію, товари, роботи та послуги з віднесенням суми резервів на фінансові результати підприємства.

Сумнівними боргами визнаються дебіторська заборгованість суб’єкта, не погашена в строки, встановлені договорами, і не забезпечена відповідними