Зміст

Вступ 2-3

Розділ 1. Поняття та сутність облікової політики

Принципи формування та вимоги до облікової політики 4-12

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві 13-15

Характеристика матеріально технічної бази ВКФ «Інпромсервіс» 16-18

Розділ 2. Характеристика розділів облікової політики щодо фінансового обліку

2.1. Класифікація розділів облікової політики 19-22

2.2. Облікова політика щодо статей балансу 23-28

2.3. Облікова політика щодо звіту про фінансові результати 29-32

Розділ 3. Автоматизована система обробки економічної системи по організації бухгалтерського обліку та обліковій політиці підприємства

3.1. Автоматизація організації бухгалтерського обліку та облікової 33-40

політики підприємства з використанням програми 1С: Бухгалтерія

3.2. Охорона праці на ВКФ «Інпромсервівс ЛТД» та при роботі за 41-43

комп’ютером

Висновок 44-45

Література 46

ВТСУП

Бухгалтерський облік охоплює всі сфери та складові економіки. Саме тому вирішення будь-якої економічної проблеми не є можливим без обліку. Лише чітко налагоджений облік своєчасно забезпечує потреби управління об’єктивною та вірогідною інформацією для прийняття важливих стратегічних рішень.

Бухгалтерський облік є важливим елементом економічної системи, без знання якого неможливе ефективне управління підприємством. Бухгалтерський облік – це одне з основних джерел інформації про виробничу і фінансову господарську діяльність підприємств і об’єднань, необхідної для прийняття та реалізації управлінських рішень. Бухгалтерська інформація забезпечує контроль за збереженням активів підприємства, господарською діяльністю, у зв’язку з чим є важливим способом зміцнення фінансового стану підприємства.

Роль бухгалтерського обліку в економіці дуже важлива. Бухгалтерський облік дає можливість власнику чітко відокремити його підприємство з усім майном від усіх інших господарських суб‘єктів таким чином, щоб «моє» й ««твоє» в кожен момент могли бути чітко відділені один від одного. Виходячи з цього, стає можливий найсуворіший контроль за здійснюваними змінами форм та вартості усіх частин майна підприємства.

Основні завдання бухгалтерського обліку полягають в розробленні загальних методологічних основ організації бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах; науковому узагальненні сучасної практики організації обліку і контролю; удосконаленні діючих і створенні нових прогресивних способів облікової реєстрації і форм організації бухгалтерського обліку.

Одним з найважливіших принципів, установлених Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, є автономність підприємства, згідно якого в обліку і балансі відображається лише те майно, котре законодавчо визнається власністю конкретного підприємства.

Приписи нормативних актів у сфері бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності вимагають від господарюючого суб’єкта з року в рік точно дотримуватися незмінних правил. Це дозволяє зіставити фінансову інформацію за різні періоди і побачити картину майнового та фінансового стану підприємства, що у свою чергу впливає на висновки та дії користувачів фінансової звітності.

Основоположні правила та принципи ведення бухгалтерського обліку, які забезпечують доступність та корисність фінансової інформації, установлено Законом про бухоблік. При цьому національне бухгалтерське законодавство, прямуючи шляхом зближення з міжнародними стандартами формування фінансової звітності і, як наслідок, відмовляючись від жорстокого нормативного регулювання відображення в обліку та звітності окремих господарських операцій, надає можливість підприємствам самостійно приймати рішення про встановлення облікової політики. Господарюючі суб’єкти повинні вести облік та складати звітність виходячи із самостійно розробленої залежно від особливостей діяльності та умов господарювання облікової політики, а не тільки на підставі норм, регламентованих державою.

Створення цілісної системи обліку передбачає активне застосування такого елементу регулювання бухгалтерського обліку та звітності, як облікова політика підприємства.

Бухгалтерський облік, у широкому його розумінні, є основною інформаційною базою для пізнання людиною економічної діяльності, він ставить нові проблеми, розкриває нові можливості.

Розділ 1. Поняття та сутність облікової політики.

1.1. Принципи формування та вимоги до облікової політики.

Облікова політика – це вибір суб’єктом господарювання методичних прийомів відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій на конкретний період із числа легалізованих державними органами управління (переважно на рік). Це стосується обліку основних засобів, нематеріальних активів, амортизації, реалізації продукції тощо.

Основна інформація, які повинна містити облікова політика – це опис принципів статей звітності підприємства та вибір одного з можливих методів обліку, передбачених П(С)БО, яких потрібно дотримуватись, щоб скласти фінансову звітність.

Одна з проблем, яку покликана вирішувати облікова система – це баланс інтересів. Інтереси різних груп користувачів інформації в більшості випадків мають суттєві розбіжності., а в деяких випадках навіть суперечать один одному. Державне регулювання орієнтоване насамперед на групу користувачів інформації, інтереси якої є домінуючими, тобто інтереси держави. Тому інтереси інших користувачів повинні забезпечуватись іншими способами. Таким інструментом може бути облікова політика.

Практична реалізація принципів здійснюється за допомогою методів бухгалтерського обліку, які являють собою сукупність прийомів реєстрації (документація та інвентаризація) вартісного вимірювання (оцінка та калькуляція), поточного групування (рахунки та подвійний запис) та підсумкового узагальнення (баланс та звітність) фактів господарської діяльності підприємства.

Цілком очевидно, що облікова політика підприємства стосується передбаченого нормативними документами вибору тільки тих принципів і методів, які пов’язані з оцінкою та обліком статей звітності (наприклад, методу визначення величини резерву сумнівних боргів чи методу амортизації нематеріальних активів). При чому, облікова політика залежно від установлених нею методів оцінки активів та зобов’язань може вплинути на фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період. Наочним прикладом такого впливу є застосування різних методів амортизації основних засобів. Так, при використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості витрати підприємства протягом перших років експлуатації об’єктів основних засобів будуть більшими, ніж при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації.

Облікова політика – явище відносно нове для української економіки, пов’язане з переходом до ринкових відносин. Потреба у формуванні облікової політики виникає лише в умовах господарської самостійності підприємства.

Облікова політика підприємства має ґрунтуватись на основних принципах, визначених Законом України