первісною вартістю, що складається з витрат на придбання, спорудження або виготовлення. Сума зносу цих засобів та предметів на підприємстві відображається в обліку і звітності окремо.
Обліковою політикою Укрзалізниці передбачено, малоцінних необоротних матеріальних активів належать предмети вартістю від 50 грн до 1000 грн.
Обліковою політикою Укрзалізниці встановлено, що амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховується в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків.
Строки корисного використання малоцінних необоротних матеріальних активів в експлуатації встановлено наказом Укрзалізниці від 14.07.2003 № 172 – Ц.
У міжнародній практиці передбачається спрощений варіант нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, до яких відносяться знаряддя праці та інші аналогічні предмети, строк експлуатації яких не перевищує одного року. Такі предмети можуть облічуватися у складі оборотних активів, їх вартість при передаванні до експлуатації можна повністю списувати на витрати підприємства. Що стосується малоцінних та швидкозношуваних предметів, що обслуговують значну кількість виробничих циклів, то порядок списування їх вартості на витрати визначає адміністрація підприємств і корпорацій, встановлюючи граничні ліміти одиничної вартості таких предметів. На практиці вартість таких предметів облічується у складі активів і відноситься на витрати підприємства в момент передавання їх до експлуатації.
При аналізі нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів необхідно перевірити правильність його нарахування, виявити чи існують на підприємстві випадки завишення або заниження його розмірів з метою штучної зміни витрат собівартості продукції. Також перевіряється ведення аналітичного обліку зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів окремо за призначенням та місцем їх використання.
2.4. Аналіз результатів інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів
Основою всієї господарської діяльності підприємства є матеріальні цінності, в тому числі й малоцінні та швидкозношувані предмети. Контроль за їх надходженням, зберіганням та використанням починається з інвентаризації.
Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.
Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням матеріальних оборотних активів і роботою матеріально-відповідальних осіб. Використовується для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг, або коли інші засоби одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані.
Обов’язкове проведення інвентаризації при зміні матеріально-відповідальних осіб.
Основними завданнями інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів є: виявлення фактичної наявності малоцінних та швидкозношуваних предметів та невикористовуваних малоцінних та швидкозношуваних предметів, дотримання умов зберігання малоцінних та швидкозношуваних предметів, а також правил їх утримання та експлуатації, перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі малоцінних та швидкозношуваних предметів.
В процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, відхилення від книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому складається порівняльна відомість. У них послідовно виконуються такі розрахункові процедури : взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці, розрахунок природної нестачі (у виключних випадках з особливого дозволу керівника проводяться уточнювальні записи, наприклад, виявлена арифметична помилка або неточності у роботі), визначаються кінцеві результати інвентаризації.
Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. Малоцінні і швидкозношувані предмети заносяться до описів за найменуваннями відповідно до номенклатурних номерів і в одиницях виміру, що прийняті у бухгалтерському обліку.
При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в особисте користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів зі вказівкою в них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з проставленням підпису в описі.
Білизна, постільні речі, одяг та взуття одного найменування, близькі за розмірами, якостями матеріалу і ціною, заносяться до опису сумарно, зі вказівкою кількості цих предметів та їхніх інвентарних номерів.
Інвентаризація постільної білизни та іншого змінного майна здійснюється за кожним місцем їх знаходження і відповідальною особою, на зберіганні у якої знаходяться ці предмети.
Фактична наявність предметів, встановлених при інвентаризації, відображаються в інвентаризаційних описах товаро-матеріальних цінностей, які складаються окремо за кожним місцем знаходження предметів, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.
Непридатні та зіпсовані предмети, виявлені комісією, записують в окремий інвентаризаційний опис.
Результати інвентаризації постільної білизни, що знаходяться в коморі, відображаються в інвентаризаційних описах, складених за кожною коморою.
Постільна білизна, яка знаходиться в міських пральнях, приймається до обліку за накладними пралень, виписаних при прийманні білизни до прання.
На враховані в пранні предмети згідно з накладними пралень, складається інвентаризаційний опис із зазначенням у ній номера накладної, дати здачі в прання, кількості предметів. На підставі цих описів складається підсумковий опис.
При цьому, до інвентаризаційних описів обов’язково додається письмове підтвердження пралень про те, що білизна дійсно знаходиться у пранні.
На постільну білизну, яка знаходиться в рейсі, складаються окремі інвентаризаційні описи на підставі накладних чи змінних відомостей комори видачі чистої білизни в рейс. У цих описах вказуються дати видачі в рейс, номер накладних на видачу білизни, номер вагона, ПІБ провідника, кількість та найменування білизни.
На підставі цих описів складається зведений опис наявності постільної білизни за місцями її знаходження.
Предмети спецодягу і столової білизни, відправлені у прання та ремонт, слід записувати в інвентаризаційний опис на підставі відомостей-накладних або квитанцій установ, що здійснюють ці послуги.
Малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними, але не списані, до інвентаризаційної відомості не вписуються, а складається акт із вказівкою часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів у господарських цілях. При цьому в описах робляться відмітки про непридатність.
За малоцінними та швидкозношуваними предметами, які обліковуються в оперативному порядку, описи не складаються, а перевіряється фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку.