первізного процесу, пов'язаний з нею порядок розрахунку за перевезення, встановлення єдиних тарифів на перевезення пасажирів. Цей чинник зумовив формування фінансових результатів на підприємстві, які відрізняються від підприємств інших галузей.
Особливістю депо є те, що воно реалізують вироблену продукцію споживачам, проте виручку зараховують не на власні розрахункові рахунки, а на центральний доходно-розподільчий рахунок «Укрзалізниці», що, в свою чергу, впливає на організацію та побудову обліку формування доходів. Пояснюється це тим, що майже дві третини всіх перевезень здійснюється не в межах однієї дороги, а на двох і більше. Тому виручку потрібно розподіляти між залізницями, які беруть участь у перевезеннях.
До МШП належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне осна-щення, спеціальний одяг, постільна білизна тощо.
Оновними завданнями аудиту МШП є :
- наказу про облікову політику підприємства;
- правильності і своєчасності документального відображення операцій з надходження та переміщення МШП;
- додержання підприємством встановлених норм списання;
- підтверджання законності і правильності відображення в бухгалтерському і податковому обліку надходження, переміщення і списання МШП;
- додержання вимог щодо проведення інвентаризації МШП;
- встановлення достовірності первинних документів бухгалтерського обліку щодо фактичної наявності та руху малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- первірка повноти та своєчасності відобрапження первинних даних з обліку запасів у зведених документах і облікових регістрах;
- оцінка відповідності застосованих принципів обліку чинним законодавчим та нормативним актам, обліковій політиці господарюючого суб’єкта.
Об’єктами аудиту МШП є :
- прийом матеріальних цінностей за кількісною та якісною ознакою;
- збереження одержаних МШП в коморах;
- псування малоцінних та швидкозношуваних предметів ;
- дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У результаті проведення аудиту МШП необхідно використовувати різні способи та прийоми.
Основними із них є :
з’ясування відповідності фактичних сум залишків МШП з їх даними згідно попередньої інвентаризації, а також із сумами матеріальних цінностей, відображених в первинних і зведених документах та регістрах бухгалтерського обліку і документованими витратами цих об’єктів обліку. Цей прийом необхідно використовувати аудитору, якщо виникає підозра у відношенні приписок МШП у інвентаризаційних описах підприємства з метою приховування нестач, крадіжок чи зловживань;
контрольне порівняння фактичних залишків МШП із даними останньої інвентаризації;
завищення цін на товаро-матеріальні цінності, що відпускалися по документам;
Джерела інформації МШП такі: первинні документи, рахунки-фактури, накладні, залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, а також відповідні форми:
- наказ про облікову політику підприємства;
- записи на рахунках бухгалтерського обліку;
-МШ-2 "Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів";
- МШ-4 "Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів";
-МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристосування) та обмін їх на придатні";
- МШ-7 "Відомість обліку видачі (проведення) спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування";
- МШ-8 "Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів".
Згідно з пунктом 7 П(С)БО 9 одиницею бухгалтерського обліку МШП є їх найменування, або вид, а відповідно до пункту 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або виготовлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість МШП, придбаних за плату, - це їх собівартість, а якщо вони виготовлені власними силами підприємства - це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П(С)БО 16 "Витрати (п. 10 П(С)БО 9)".
Аудит здійснюють відповідно до таких нормативних документів :
Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР;
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116;
Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товаро-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11 серпня 1994 р. № 69;
Типові форми первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, затверджені наказом Мінстату України від 22 травня 1996 р. № 145;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20 листопада 1999 р. № 2246;
Лист Державної податкової адміністрації України «Деякі питання податкового обліку» від 24 жовтня 2000 р. № 5870/6/15-1116;
Порядок проведення до оцінки залишків товаро-матеріальних цінностей, затверджених наказом Мінекономіки України від 31 травня 1993 р. № 07-104.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій : Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. № 2291.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. № 2291.
Про бухгалтерський облік товарних запасів: Лист Мінфіну України від 06.10.99 р. № 31-18-3-2-5/4550
Щодо оподаткування податком на прибуток товарно-матеріальних цінностей, що вносяться в установленому порядку до статутного фонду підприємства у вигляді прямих інвестицій : Лист ДПАУ від 18.01.99 р. № 2319/6/15-1116.
Про відображення у податковому обліку сум до оцінки товарно-матеріальних цінностей : Лист ДПАУ від 29.06.2000 р. № 3613/6/15-1116.
3.2.Методика та організація аудиту оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Процес управління наявності та руху малоцінних та швидкозношуваних предметів тісно пов'язаний з системою внутрішнього та зовнішнього контролю з метою прийняття відповідних управлінських рішень. Тому особливе місце в системі контролю займає незалежний аудит підприємницької діяльності.
Аудиторські послуги можуть надаватися аудиторськими фірмами та приватними аудиторами у вигляді аудиторських перевірок та пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань обліку, фінансової звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.
Аудит – це дослідження, а будь-яке дослідження визначається метою, яка необхідна для створення структури, яка допомогла б аудитору зібрати необхідну кількість актуальних свідчень при виконанні аудиту.
Метою проведення аудиту є складання аудиторського висновку про об’єкт досліджування та його